Якщо ви почали допомагати комусь, будьте обережними!
Психологія

Якщо ви почали допомагати комусь, будьте обережними!

Перш ніж почати допомагати комусь, подумайте про те, що ви можете незабаром нажити ворога. Ну, недоброзичливця, скажімо м’якше. Або потрапити в довічне рабство.

Це швидко відбувається. І в деяких країнах на вас можуть подати в суд, якщо ви регулярно допомагали людині і давали їй гроші. Або надавали послуги задарма. Якщо ви перестали це робити, ця людина може зажадати продовжити допомогу або виплатити їй компенсацію – адже її становище погіршилося, коли ви перестали поповнювати її бюджет. Ви самі, так би мовити, підписалися на роль благодійника. І ваші дари вже внесли в графу «передбачуваний дохід». На вас розраховували! А ви підвели. Відмовилися допомагати і зруйнували плани людини.

Так поетеса Цвєтаєва назвала припинення допомоги «свинством». Їй вісім років допомагала Соломія Андронікова; вона працювала в журналі і частину своєї зарплатні віддавала Цвєтаєвій, її чоловікові та дітям. І ще збирала по знайомих гроші для поетеси, щоб та могла платити за трикімнатну квартиру з ванною в Парижі і їздити на океан відпочивати. Соломія віддавала і свої речі: пальто, сукні, черевики, диван, стіл… А потім сталася криза і можливість допомагати зникла. Люди самі ледве животіли, який там відпочинок на океані…

Ось це дуже Цвєтаєву образило. Весь сімейний бюджет будувався на цих грошах. І поетеса стала називати ці пожертви «своїм коштом». І брати його за три місяці вперед… Наполягати в листах з курорту: «надішліть мені моє утримання, ми сильно витратились, тут все так дорого!». А потім назвала припинення допомоги «свинством».

Це типова історія про неодноразову допомогу. Спочатку дякують гаряче, потім просять, потім вимагають, а потім сердяться, якщо ми більше не можемо допомагати. Роль Спасителя, Благодійника незавидна – її або довічно треба грати… або з Спасителя ви швидко перетворитеся на Свиню, вибачте. Знеціниться все, що ви зробили раніше. І відмова викличе такий же гнів, як невиплата зарплати на роботі. Або невідданий борг. Тому що хто Спаситель, той і боржник. Він повинен допомагати! Це ресурс, на який розраховують.

Знецінюється допомога майже відразу. Раз ви допомагаєте – вам це легко і просто. У вас є надлишки. Це ви не від себе відриваєте, ви даєте те, що зайве. Непотрібне вам. У вас і так багато! Сил, часу, грошей, інших ресурсів…

Може виникнути і заздрість – у вас є зайві гроші і дивани! Чому одним все, а іншим – чужі недоїдки? Утриманець відчуває себе приниженим вашою допомогою. І врешті-решт знайде момент, щоб знецінити все, що ви робили. Зазвичай, цей момент – коли ви розводите руками і починаєте виправдовуватися, вибачатися, що гроші, дивани і черевики скінчилися. Вибачте!

Але вони не прощають. Ось що важливо пам’ятати, якщо ви вирішили надати допомогу; після другого-третього прохання треба задуматися про наслідки. Про те, що ви добровільно вступили в трудові стосунки, так би мовити. І працювати треба буде все життя. Або – аж до перших звинувачень в «свинстві».

Анна Кір’янова

За матеріалами