Мудра притча для всіх, хто любить скиглити, але не хоче нічого змінювати
Територія натхнення

Мудра притча для всіх, хто любить скиглити, але не хоче нічого змінювати

Одного разу чоловік йшов повз якогось будинку і побачив стареньку в кріслі-гойдалці, поруч з нею в такому ж гойдався дідок, який читав газету, а між ними на ганку лежала собака і скавчала, неначе її щось боліло. Проходячи повз, чоловік про себе здивувався, чому ж скиглить собака.

На наступний день він знову йшов повз цей будинок. Він побачив стару пару в кріслах-гойдалках і собаку, що лежить між ними і видає той же жалібний звук. Спантеличений чоловік пообіцяв собі, що, якщо і завтра собака буде скавчати, він запитає про неї у старої пари.

На третій день на свою біду він побачив ту ж сцену: бабуся гойдалася в кріслі, дідок читав газету, а собака на своєму місці жалібно скиглила. Він більше не міг цього витримати.

– Вибачте, мем, – звернувся він до старенької, – що сталося з вашою собакою?

– З нею? – перепитала вона. – Вона лежить на цвяху.

Збентежений її відповіддю чоловік запитав:

– Якщо вона лежить на цвяху і їй боляче, чому вона просто не встане?

Старенька усміхнулася і сказала привітним, лагідним голосом:

– Значить, голубчику, їй боляче настільки, щоб скиглити, але не настільки, щоб зрушити з місця.

За матеріалами