“Послухай, крихітко” – Фейсбук підірвав лист матері до 15-річної доньки
Для дітей

“Послухай, крихітко” – Фейсбук підірвав лист матері до 15-річної доньки

Публікуємо пост Дар’ї Королькової, що прогримів на весь Фейсбук. Автор, мати дівчинки-підлітка, вирішила “розставити всі крапки над і” – заздалегідь окреслити доньці свою позицію з приводу її дорослішання і подальшого самостійного життя. Багатьом цей лист здався надто жорстким або навіть жорстоким. А нам так не здається. Нам здається, що воно просто чесне. Дійсно чесне.

Отож:

“Послухай, крихітко:

1. За три роки я можу вигнати тебе з дому. Страшно звучить, так? Але тим не менш. У 18 у тебе буде 2 варіанти дій: ти вступаєш до ВНЗ, і я тебе підтримую, як можу, до закінчення, або до знаходження роботи. Або ти не вчишся далі (і я ніколи не засуджу тебе за це) та йдеш працювати. І забезпечуєш свої потреби сама. Утримувати дівчинку 18+ років, що ніде не вчиться, я не буду, тому що вважаю це неправильним. У тебе є 3 роки, щоб вибрати.

Так, ми вже придумали перепланування квартири. У твоїй кімнаті буде наша спальня.

2. Ти прекрасна. Ти гарна. Ти дуже розумна. Ти набагато краща, ніж я. Ти чудова. Я знаю тебе 15 років, і ти набагато краща, ніж я могла собі уявити у найсміливіших мріях. Якщо хтось цього не розуміє, це його проблеми. Ну, і ще трохи про тата, але він спритно зі сходів спускає, тут я не турбуюся.

3. Я тобі не приклад. Ти зовсім інша, окрема особистість, ти не повинна любити те, що люблю я. Ти маєш повне право зневажати мої авторитети і класти на мої цінності. Один нюанс: нести відповідальність за свій вибір ти теж будеш сама.

4. Ти вільна. Я нічого від тебе не чекаю. Ти можеш піти у двірники, манікюрниці, слюсарі, токарі, домогосподарки, бізнес-аналітики, офіс-менеджери і стати касиром в АТБ. Я не вважаю за можливе втручатися у твій вибір життєвого шляху. Але не забувай перечитувати перший пункт.

5. Ти не винна мені нічого. Я ростила тебе не в борг. Я не чекаю склянки води, хай їй грець, я не розраховую, що ти забезпечиш мені безбідну старість, я не марю твоїми нобелівками. Ти маєш право обрати те, що для тебе важливе і цінне. Або пустити все на самоплив. Це твоє життя і твій вибір.

6. У тебе є дім. Що б не трапилося в твоєму житті, я буду поруч, якщо тобі це потрібно. Я підтримаю і пожалію, поспівчуваю і спробую допомогти, якщо ти попросиш. Але я не буду втручатися самовільно.

7. У мене своє життя. Я не зобов’язана допомагати по свистку, кидати свої справи заради тебе. Жертвувати своїм комфортом заради твого. Я МОЖУ. Але я НЕ ПОВИННА.

8. У тебе своє життя. За кого виходити заміж, чи народжувати дітей, чи ставати лесбіянкою, чи вступати в партію, ти завжди будеш вирішувати сама. Мої погляди, політичні пристрасті, життєві переконання не повинні ніяк на тебе впливати. Ти можеш чинити так, як велить тобі серце, совість і користь. Від цього ти не втратиш мене, не перестанеш бути моєю дочкою, не станеш персоною нон-грата.

9. Ніхто не має наміру тобі шкодити. Це непросто зрозуміти, але правда: всі думають лише про себе. І я так само. Будь-яка людина в будь-яких обставинах поводиться так, як вважає за потрібне. Ніхто (психічно здоровий) не погіршує своє життя свідомо. Він (або вона) діють так, як (з їхньої точки зору) буде краще їм. Не більше. Просто ваші картини світу не збігаються.

10. Світ несправедливий. Немає гарантованих способів досягти успіху і гарантованих способів уникнути невдачі. Ти не контролюєш цей світ. Ти можеш робити все правильно і опинитися в дупі. Ти можеш порушувати все на світі і опинитися на коні. Єдине, про що ти повинна турбуватися – це про чесність. Не бреши собі. Вчися себе розуміти. Усвідомлювати свої справжні потреби і почуття. І думай, як тобі буде краще.

11. Твоє “добре” майже завжди означатиме чиєсь “погано”. Ти займеш чиєсь місце в інституті або біля каси АТБ. Ти будеш зустрічатися з чиїмось коханням усього життя або сидіти на чиємусь улюбленому місці в кінотеатрі. Не турбуйся. Твоє “погано” завжди буде означати чиєсь “добре”, так що ви квити.

12. На 100% ти можеш вірити тільки собі. Ні, навіть не мені, я ж не можу пролізти в твою голову. Ти обов’язково недомовляєш, приховуєш і приховуєш. Я знаю, я теж так роблю. У мене теж є мама. Тільки ти сама знаєш ВСЕ про себе. Тільки ти знаєш, на що здатна.

13. Не перекладай відповідальність. За твоє життя з 18 років відповідаєш ти. І ніякі Вонадура і Вінкозел тут ні при чому. Народжуй дітей, якщо зможеш виростити їх одна. Берися за проєкт, якщо витягнеш його без колег. Емігруй, якщо здатна опинитися одна в чужій країні. ОДНА. Якщо пощастить і будуть помічники, рідні, близькі – тобі буде легше. Але вони тобі НІЧОГО НЕ ВИННІ. Не розраховуй на це.

14. Прораховуй все. У кожної дії є наслідки. Може бути, ти не передбачиш все. Але пробуй прорахувати максимум. Чим краще ти собі уявляєш варіанти – тим розумніша твоя поведінка.

15. Не слухай мене. Я накатала 14 пунктів, які, на мій погляд, зроблять твоє життя краще мого. Але ти – не я (і про це, до речі, був окремий пункт). Не порівнюй. Не рівняйся. Іди і живи. Я народила тебе не для того, щоб ти була моєю дочкою. Я хотіла випустити в світ людину, яка жила б в ньому своє власне життя. Іди і живи його.

15а. Тільки потім не скаржся.

15б. І не відключай телефон. Я хвилююся.”

А ви погоджуєтесь із думкою автора, чи вважаєте це занадто різким стосовно своєї дитини?

За матеріалами