“Коли ви кохаєте – ви нічого не хочете. Ви просто кохаєте…” Найкраще визначення любові, яке мені доводилося чути!
Територія натхнення

“Коли ви кохаєте – ви нічого не хочете. Ви просто кохаєте…” Найкраще визначення любові, яке мені доводилося чути!

Я рада, що доросла до того, що усвідомила: сенсом кохання не є закохати в себе людину.

ТЕ, ЩО МИ НАЗИВАЄМО КОХАННЯМ, НАСПРАВДІ Є ЕГОЇЗМОМ Й ІНФАНТИЛІЗМОМ.

Але ми звикли видавати бажане за дійсне і романтизувати свої власні недоліки. Подавати свої милі пороки з витонченою боку.

Коли ви хочете, щоб вас торкалися, пестили, збуджували, стискали – це пристрасть.

Коли ви хочете, щоб про вас всіляко дбали, вирішували ваші проблеми, робили вам подарунки, забезпечували вас – це інфантилізм.

Коли ви хочете, щоб вас несамовито кохали, жити без вас не могли, поділяли з вами весь свій час і відвели все інше на другий план – це егоїзм.

Коли ви хочете терміново народити дитину від конкретної людини – це біологія.

Коли ви хочете, щоб він терміново зробив вам пропозицію\вона погодилася стати вашою дружиною – це залежність від громадської думки.

Коли ви кохаєте – ви нічого не хочете. Ви просто кохаєте.

Ви ходите по квартирі, чистите зуби, відправляєте робочі листи, купуєте хліб, п’єте чай, телефонуєте мамі – і одночасно кохаєте цю людину. Вона може бути в цей час де завгодно і з ким завгодно. Вона може навіть не знати про те, що ви її кохаєте. Різні проблеми відбуваються і далі, життя тече, як зазвичай, але все одно якось вам так добре…

Так, це не практично, ірраціонально і дивно.

Але саме це і є кохання.

Все інше – просто людські пристрасті.

Вибудовувати можна встосунки, а не кохання. Боротися можна за життя дитини, перше місце на конкурсі або свої права, але не за кохання. Очікувати можна відповідальності за слова та вчинки, чесність або розуміння, але не кохання.

Кохання – не має практичного результату. Потрібно просто навчитися називати все своїми іменами, і тоді все стане на свої місця.

Кохання – це просто приємне тепло всередині вашого тіла.

І це краще, що мені доводилося відчувати.

Тамріко Шолі