Довгі роки шлюбу формують і загартовують особистості, зцілюють від зранень й тривог і дарують відчуття захищеності та спокою. Ми звикаємо одне до одного, думаємо лиш про добро й менше критикуємо своїх партнерів. Вчені проводили експерименти над подружжями, які прожили разом 15-35 років і дослідили, що чим довше люди живуть разом, тим більше в їх сім’ях панує ніжність та гарний настрій. Наші герої це доведуть на своєму прикладі.
Тутка не може не поділитися прекрасними історіями життя, де романтика поступилася гумору й турботі.
- Якщо ви одружуєтесь із людиною з таким самим почуттям гумору, як у вас, — готуйтесь до наслідків. Попросив дружину одягнутися так, як я ще не бачив. Та вийшла у моєму одязі для спортзалу.
- Мій чоловік щойно зайшов до кімнати та сказав нашому псові, як сильно він того любить.
Тримав його морду в руках, дивився йому в очі та цілував його в лоб. Потім пішов.
Я сиділа біля собаки. - Чоловік має таку звичку: залишає біля раковини горнятко з недопитим чаєм. Варіантів продовження ситуації два:
1. “Чого не помила? Спеціально залишив…”
2. “Навіщо помила? Ще потім хотів допити…”
- Гадаю, що скоро подам на розлучення. Вчора до світання готувала лимонний торт. Чоловік знав, що я готую саме його. Вранці вийняла лимонник із холодильника, такий смачний і просочений начинкою, а той каже: “Я не хочу цього торту. Не думав, що він буде настільки лимонним”.
- Досі сміюсь з історії, як тато взяв мамині туфлі, щоб відвезти їх до майстерні, але коли виходив з дому, випадково викинув їх разом зі сміттям до смітника. Через кілька годин згадав, вернувся, спитав у безхатьків: «Хлопці, а ви тут туфель не знаходили? Ну то я пошукаю”. І знайшов.
- Моя дружина 5 хвилин шукала ключі. Знайшла – тримала їх в руках, а дістав я: кохана сказала, що якби я уважніше на неї дивився і побачив, що вона тримала ключі в руках, то вона би швидше їх знайшла.
Вирішили з дружиною заїхати в магазин за покупками після роботи. У машині трохи посварилися. Дружина образилася й цілу дорогу зі мною не розмовляла. Зазвичай ми їмо в кафетерії магазину, тому що поки приїдеш додому, поки приготуєш – вже пізно, а на ніч наїдатися не варто.
Заходимо в магазин. Дивлюся – далі дується.
Я: «Їсти будеш?»
Дружина: «Ні!» (І відвернулася).
Я: «Ти не будеш бургер чи картоплю фрі?»
Дружина (з надутим виглядом): «Бургер».
Я: «Один будеш чи два?»
Дружина: «Два».
Я, звертаючись до касира: «Дівчино, нам, будь ласка, два бургери, піцу та порцію курячих крилець».
Помирилися. Їжа зближує.
- Я: «Ти готовий?»
Чоловік: «Так».
Я: «Дуже добре, я готова, я зібрала дітей, все спакувала, і ми навіть приїдемо вчасно, якщо зараз вийдемо, тож ходімо до автівки».
Чоловік: «ОК, я лише швиденько біжу в душ. Я не довго». - Лежимо з чоловіком, розповідаю йому, як сьогодні провела день, що слухала тренінг із саморозвитку, що хочу вдосконалюватися і навчитися викроювати час для себе – увесь мій вільний час займає дитина й домашні клопоти. Він так ніби уважно мене вислухав і сказав: «Ще цей рік поїжджу на всесезонних шинах, а наступного року куплю собі шиповані».
- Приготувала вишукану пасту з трьома видами сиру і шпинатом. Але не змовчала, як хлопець порізав і додав до неї чотири шматки лікарської ковбаси.
Заїхав вранці в McDonald’s за кавою. Заношу замовлення на терміналі, трохи далі до каси підходить пара. Дівчина робить замовлення, чоловік додає: «І “Хеппі Міл”!»
Далі діалог:
Вона: «Що за “Хеппі Міл”?»
Він: «Я хочу іграшку».
Вона: «Яку?»
Він: «Там роботи».
Вона: «Навіщо вони тобі?»
Він: «Вони мені подобаються».
Вона: «І що, тепер ми будемо купувати все, що тобі подобається?»
Він: «Але там класний синій робот…»
Коли в черзі вже почали жартувати над тим, що відбувається, а хтось дуже голосно «шепнув»: «Так купи вже іграшку мужику!» – дівчина дозволила взяти супутнику «Хеппі Міл». Його очі засяяли щастям. Чоловік повірив в успіх і запитав у касира про інші іграшки з колекції, але дівчина його зупинила: «Однієї тобі досить».
- Чоловік вирішив худнути. Не знаю, як донести йому, що якщо ти вдень харчуєшся правильно, а вночі, коли я засинаю, наминаєш шоколадки та булочки, — то це неправильна дієта.
Бонус: дрібниці, які так важливі
Приємні несподіванки дуже зігрівають душу і серце. Вчора чоловік сам пішов у магазин, я лінувалася. «Я втомилася на роботі, щось не хочеться, не піду», – сказала я. Він теж був на роботі й стомився, але пішов. Ми з донькою сіли за уроки.
Прийшов тато з магазину, ми до нього: «Що купив?» Так цікаво! Навіть маючи список, він обов’язково купить що-небудь іще. Смачненьке. Ми з донькою, сміючись, потягли пакет на кухню і почали виймати з нього всі продукти. Дістали спочатку важливі пункти зі списку. Він дивився на нас і сміявся. А потім почали діставати інші, ще більш важливі. «Знаки уваги» я їх називаю.
Єві дісталися два пакетики мармеладок. Вона схопила їх, скрикнула: «Дякую, тату!» – і полетіла у свою кімнату. А я дістала інше. З усього мене особливо приємно здивували дві речі: пляшечка коли без цукру і лак для волосся. Ось так просто. Купив колу, тому що я зараз на дієті, але обожнюю її. А лак для волосся, тому що тиждень тому я згадала, що мій майже закінчився і треба купити новий. І забула, звичайно. А він – ні. Пам’ятає. Оце ціную. Це дрібниці, але які приємні!
Джерело: tutkatamka