Щасливі діти: що посіємо, те й пожнемо
Для дітей

Щасливі діти: що посіємо, те й пожнемо

– Свиня – сказала п’ятирічна дівчинка Іра, катаючись на гойдалці.

– Хто «свиня» – запитала рідна бабуся, яка сиділа недалеко на лавочці.

– Ти, баб – прозвучала відповідь Іри. У бабусі на секунду відібрало мову, а потім полився потік лайки.

– Ні, Іра, – закричав маленький братик Назар – баба, не свиня. Наша баба – корова. Діти почали голосно сміятися на обурення бабусі.

Діти навіть не зрозуміли, що сказали щось образливе чи неправильне. Тому що з самого дитинства вони не чули нічого хорошого від дорослих. Одні лише лайливі слова і сварки. Ось тому це зайвий раз доводить: не буває поганих дітей, є дурні батьки, які не розуміють, що маленькі діти як губки вбирають в себе все, що чують і бачать.

Хочете дізнатися, наскільки ви хороші батьки? Подивіться на своїх діток. Діти – це дзеркало навколишнього середовища, яке відображає вас самих, ваші погляди, традиції, принципи і сімейні правила!

1) Дитині все одно бідні ви чи багаті, якщо ви тримаєте своє слово!

От буває таке, що немає можливості купити дитині іграшку або що-небудь ще, що вона хоче. Але те, наскільки ви правильно поясните ситуацію малюкові, і є вирішальним в цій проблемі.

Часто я спостерігаю таку картину. Мама або тато заходять з дитиною в магазин, спочатку все так спокійно. А потім починається ураган. Дитина закочує істерику батькам, тому що вони не купили їй якусь іграшку. І тут починається найцікавіше. Батьки б’ють дитину і виводять з магазину.

Я нікого не засуджую і не звинувачую. Але кажу, як в такій ситуації поступаю я. Серйозно пояснюю дитю, що поки ми не можемо собі дозволити іграшку. Але як тільки така можливість буде, ми прийдемо і купимо. І тут же надаю йому вибір у вигляді йогурту або морозива. Моя дитина щаслива отримати ласощі. Вона і думати забула про іграшку.

Але при цьому я обов’язково тримаю своє слово і при можливості купую, що обіцяла. І моїй дитині все одно, є у мене гроші чи ні. Адже я намагаюся виконувати свої обіцянки, тим самим проявляю свою любов.

2) Вчіться слухати своє чадо!

Адже ми з вами знаємо, що часом діти бувають жахливо докучливі, буває, вередують, буває, не слухаються. Всі ми були колись маленькими. Але тільки від нас залежить, якими будуть наші діти. Батьки не можуть прожити життя дітей, але в наших силах дати їм правильний старт. Іншими словами гідне виховання. Ось тому намагайтеся відповідати на всі абсурдні питання малюків. Вчіться вислуховувати їх від початку і до кінця, не дивлячись на вашу зайнятість.

3) Сприймайте проблеми дітей серйозно

У всякому разі показуйте дітям, що ви серйозно сприймаєте всі ситуації, які відбуваються з ними.

4) Хваліть своїх діток при будь-яких обставинах

Маленька донька помила посуд. Розумниця, скажіть їй. Ненароком розбила тарілку, нічого страшного. Скажіть “на щастя”. Я завжди так кажу і собі, якщо щось втрачу, і дітям.

5) Навчайте дітей вмінню програвати

Граючи з дитиною у всілякі ігри, не піддавайтеся. Не важливо, скільки років дітям, вони повинні знати, що бувають і перемоги, і поразки. Цим самим надалі ви полегшите життя своїй дитині.

Нещодавно в нашому місті на стадіоні проходив дитячий футбол. Грали діти до 10 років. Так ось, одна команда вигравала з сильним відривом. Що зробив хлопчик, з тої командри, що програє? Підбіг до сильного гравця протилежної команди і з усієї сили вдарив ногою в живіт. Свій вчинок хлопчик виправдав тим, що йому не сподобалося, що його команда програє.

А чому так вийшло? Тому що з самого дитинства батьки у всіх іграх піддавалися дитині і не навчили її програвати. Не робіть такої помилки, нехай ваше чадо вчиться радіти і перемогам, і поразкам.

6) Говоріть з дитиною як з дорослим

Цим ви показуєте дитині, що сприймаєте її як рівного. Говоріть з нею на її мові. Без викрутасів і хитрощі відповідайте на всі питання максимально чесно. Покажіть, що ви розумієте її. Щоб з самого дитинства дитина знала, що завжди може поділитися з вами і хорошим і поганим.

7) Карати треба, але за провини, які вчинили ваші діти

Ще в моєму далекому дитинстві, я запам’ятала один момент. Моя мама працювала в садочку вихователем. Так ось, на роботі вона була ангелом, всі діти її дуже любили. Але коли мама приходила додому, вся злість і напруга, накопичені за весь день, виливалися на мене.

І ось одного разу після роботи до мами прийшла сусідка і сказала, що маленька я обірвала у неї всю калину. Чесно, мої пояснення ніхто не слухав. Я була побита і покарана.

Але найсумніше в цій історії навіть не це. А те, що калину обірвав онучок цієї самої сусідки, а звернув все на мене. Я вже доросла жінка, а до сих пір пам’ятаю цей епізод зі свого дитинства. Для себе я чітко вирішила, що завжди буду вислуховувати своїх дітей, чого і вам бажаю, дорогі батьки!

8) Приймайте думку дітей

Нещодавно одна матуся скаржилася мені на своє чадо. Каже, купила своєму синочку шикарні, дорогі джинси. А дитина відмовляється їх носити. Але не тому що йому не подобаються штанці, а тому що мама не врахувала його думки при покупці.

Син на все обурення відповів батькам просто. Він сказав, що в наступний раз, коли сім’я піде за покупками, плаття мамі буде вибирати сам. І неважливо, чи сподобається їй чи ні, вона повинна його носити.

Точно так же, як і він зобов’язаний носити штани, які не хоче. Цьому маленькому чоловічку 8 років. І він великий молодець, тому що з дитинства показує дорослим, що чужу думку треба поважати. І до речі, перший час батьки обурювалися, а зараз пишаються своїм сином.

9) Ви для дитини – центр Всесвіту!

Будьте для дітей прикладом наслідування. Пам’ятайте, вони повторюють за вами все: починаючи від слів і закінчуючи ходою. І тільки від вас залежить, який в цілому буде Всесвіт для малюка. Ви не можете навчити дитину жити, але ви можете дати їй розуміння всього прекрасного, доброго, світлого, сильного цього самого життя.

10) Говоріть дітям про свою любов. Хваліть їх за вміння висловлювати свою любов. Чи це слова чи вчинки. Навчайте дітей любити самих себе з дитинства.

Безумовно, всі діти різні, по-своєму індивідуальні й неповторні. До кожного потрібен свій підхід. І ніхто краще за батьків не може знати і розуміти своїх дітей. І тільки вам одним, дорогі мами і тата, вирішувати, як виховувати своїх дітей. Але від вас залежить, ким ви їх виховаєте.

Шановні батьки, вибачте, якщо в чомусь ваша думка не збігається з моєю, але мною рухало лише одне бажання поділитися тим, що знаю. Адже я пишу для вас і вчуся сама. Любіть своїх дітей і будьте щасливі в сімейному житті.

З повагою, А. Топчанюк