Живіть тут і зараз. Не потрібно думати, що все ще попереду!
Територія натхнення

Живіть тут і зараз. Не потрібно думати, що все ще попереду!

Коли хтось помирає або гине, ви трошки в шоці, так? І думаєте, таке зі мною не станеться. Або навіть не віриться, що він або вона померла. Смерть поряд пройшла з вами. Ви сидите на похоронах і думаєте, капець, життя таке тендітне. Все, буду жити на всю котушку. Потім приходите додому і завтра на роботу, і все забувається. Ви далі продовжуєте своє існування. А де ваші мрії? Коли ви в останній раз мріяли? Де ваша зухвалість? Запал? Безстрашність і відчайдушність?

Згадайте, коли ви були юними, про що мріяли? Ви не забули свої цілі?

Ви чогось хочете? Наприклад, схуднути. І весь час відкладаєте це на потім. Коли потім? Адже життя проходить і молодість. А ти через свою повноту, соромишся і забула, що таке насолоджуватися своїм тіло. Намагаєшся одягнути балахон або з рушником йдеш з ванни в ліжко, соромлячись показати свій целюліт перед коханим? А хто тобі заважає зробити себе? Зайнятися спортом, сісти на дієту. Не жерти на ніч. Коли ти будеш жити? Полюби себе.

Ти прекрасна в будь-якому вигляді. Полюбиш себе – будеш ставитися до себе по-іншому. Полюблять і тебе.

Ненавидиш свою роботу? Алло… кинь і займися своєю справою. Твори. Не бійся нічого. Ніколи не сумнівайся в своїх силах. Ніколи не соромся своєї роботи, якщо вона тобі подобається і приносить задоволення. Вір в себе!

Не хочеш чи не можеш жити в місті? Алергія або не вистачає грошей на життя? Плювати, переїжджай в село. Там життя набагато цікавіше. Хто сказав, що в місті жити – це круто? Живеш, там де любиш.

Не хочеш жити зі своїм чоловіком або дружиною? Але не наважуєшся піти? Подумай, ви вже прожили половину життя. Озирнись – ви були щасливі. Тебе цінували, поважали, любили? Подивись на свого партнера, подумай гарненько і скажи чесно собі: ти готова зустріти старість з цією людиною і в кінці життя не будеш шкодувати? Відповідь прийде сама. Навіщо себе гвалтувати, придумувати причини і відкладати своє життя на полицю? Навіщо такі жертви. Ти гідна бути коханою і кохати.

Живіть тут і зараз. Не треба думати, що все ще попереду. Попереду нічого не буде, якщо ти зараз не піднімеш свій зад і не зміниш себе. Поміняти життя неможливо відразу. Але думки змінити ви можете. Думайте і живіть, як вам хочеться. А не як диктує суспільство. Плювати на все. Живіть, як в останній раз. Любіть. Кохайтеся. Займайтеся спортом. Улюбленою справою.

Головне – не живіть з каменем на душі. Адже вам померти з вашою душею. Коли серце зупиниться, ви не зможете відкрити очі або крикнути. А мозок ще буде працювати хвилини 2. І ви залишитеся наодинці з собою, зі своєю душею і своїми думками і спогадами. Це буде в перший і останній раз, коли ви явно зрозумієте як ви прожили життя. Жалкуватимете багато про що. Але пізно.

Просто уявіть, що через 5 хв ви покинете цей світ. Усе. Вас не буде. І подумайте, ви були щасливі? Ви все робили, як душа просить? Ви не ранили свою душу поганими вчинками. Ви чисті душею? Зберегли в собі ті якості, які заклали в вас ваші батьки? Ви не нашкодили собі або комусь іншому? Що ви хотіли? І що зробили? Чого ви досягли? Ви помрете зі спокійною душею? Кохаючи?

Про що ви будете шкодувати? Чого ви не зробили? Хто буде щиро плакати за вами?

Адже як ви прожили життя, так вас і проводять. Якщо ви були сволотою, вас відразу забудуть і навіть плакати ніхто не буде. Якщо ви були коханою людиною, хорошим батьком або мамою, вмирати не так страшно. Чесно.

Головне в цьому житті – не бути егоїстом. Не чекати дива. Не чекати любові. Не чекати принца, який у вас з’явиться і вирішить всі ваші проблеми. А почати просто любити. Любити безоплатно і не вимагаючи нічого натомість. Бути відданим. Не брехати. Почати самому будувати свій корабель життя. І відкривайте на всю котушку вітрила. Цінуйте кожну мить…

Ви думаєте щастя в квартирах, хороших автомобілях, будинках, або у великій зарплатні? Ні фіга. Щастя – це коли ти приходиш додому, і твоє щастя вдома. І люди, які тебе розуміють і люблять таким, який ти є.

Навіть якщо ти живеш в сараї, але якщо поруч з тобою люди, які люблять тебе, це і є щастя. Люди, які не виносять мозок, а люблять тебе, засранця, з усіма недоліками.

Написала цей пост, тому що разом зі мною поклали хлопця молодого з сильними болями в животі. Він два місяці пив болезаспокійливі й спазмалгон. Тут обстежили і відправили в онкоцентр. 4 стадія вже. А ми з ним жартували в їдальні. Він був сповнений планів. Але скаржився, що працює в офісі і навіть не було часу сходити в лікарню. З ранку до ночі там. Коли він дізнався, я бачила його реакцію. Він прям на очах постарів. У мене мало серце не розірвалося від жалю. Господи, як шкода…

Якщо у вас щось болить, будь ласка, негайно йдіть до лікаря. Не терпіть. Завжди треба бути уважним до свого здоров’я.

Ми всі кудись біжимо.

Все купуємо в кредити. Потім пахаємо, як прокляті. Відкладаємо і сподіваємося, що потім буде краще. Потім поживемо. Коли потім?

Щоб жити, досить однієї кімнати і ліжка. І щоб було, що поїсти. Усе. Головне – жити, як ти хочеш. Вільно.

Все тягнемо і тягнемо додому. Влаштовуємо істерики через дрібниці і засмучуємося, якщо вдарили машину. Господи, це ж шматок заліза. Він не вартий того, щоб так побиватися.

Люди. Почніть жити тут і зараз. Другого шансу і життя не буде. Подивіться на годинник: бачите, як летить стрілка секундоміра. Це і є ваша молодість і життя. Вона пролетить блискавично. І треба її прожити гідно і по-справжньому!

Автор: Назим Осака