5 речей, яких навчити своїх дітей набагато важливіше, ніж шкільній програмі
Для дітей

5 речей, яких навчити своїх дітей набагато важливіше, ніж шкільній програмі

Багато батьків стурбовані долею своїх дітей і намагаються забезпечити їм гідну освіту і гарне виховання, але при цьому частенько забувають про важливіші знання та вміння, які допомагають дитині стати успішною і щасливою людиною.

Постійно зустрічаю батьків, які готові заради хороших оцінок в школі “загнобити” свою дитину і перетворити в невпевненого в собі невдаху. Все це, звичайно ж, подається під красивим соусом “це йому на благо”, “без освіти він нічого не доб’ється” і т.п. Звичайно ж, я не проти освітньої, виховної та розвиваючої функції шкільного навчання, але, на мій погляд, мета засоби в цій битві за атестат часто не виправдовує. Є навички, без яких дитина, ставши дорослим, навіть якщо зуміє домогтися значних успіхів, то все одно не зможе відчувати себе щасливоюі задоволеною своїм життям людиною. Іноді нам, батькам, варто задуматися, а кого ж ми насправді намагаємося виростити з дитини – бліду проекцію себе, яка повинна покласти життя для лікування нашого комплексу неповноцінності, чи ж окрему самостійну людину, у якої є свої інтереси, свої уявлення про щастя і успіх, про те, що добре, а що погано.

Якщо для вас щастя дитини все-таки виявилося важливішим батьківських амбіцій, перерахую пару-трійку навичок, які бажано перетворити в звичку.

Перше:

Отже, головне, що повинна засвоїти дитина, – це до банальності затерта істина, яка все ж завжди буде актуальною для будь-якої дитини і батьків. Дитина повинна відчувати себе любимою, причому любимою безумовно, навіть з двійкою в щоденнику, фінгалом під оком і наявністю ранньої сивини у мами на голові. Любити безумовно означає не “любити тільки коли п’ятірки”, критикувати тільки конкретну поведінку (правильно критикувати взагалі ціле мистецтво), а не особистість дитини. Правильно любити – це навичка, яку потрібно розвивати в собі кожному з батьків. Щоб нею опанувати, досить якомога частіше ставити себе на місце дитини і відповідати при цьому на питання – а я б хотів мати таких батьків? Батьківська любов здатна стати невидимим бронежилетом, який оберігає людину від усіляких напастей, або перетворитися в прокляття, що закриває двері на шляху до щастя. Дивлячись як батьки скористаються своєю любов’ю – як засобом маніпуляції чи способом розкрити кращі якості дитини.

Друге:

Другий пункт, над яким варто працювати люблячим батькам – адекватна (або трохи завищена) стійка самооцінка дитини. Це не означає ставитися до дитини як до особи королівської крові. Спробуйте допомогти дитині відчути і навчитися цінувати власну унікальність і неповторність. Висока самооцінка буде для вашого дитя оберегом від стосунків з аб’юзером, адже знаюча собі ціну людина, прагне оточити себе тими, хто підтримував її високу думку про себе. Дитина навчиться довіряти собі, своїм почуттям, думкам, бажанням, а значить підвищить шанси на побудову свого власного унікального щастя.

Третє:

Третій пункт – це самоконтроль. Це не той контроль, коли ми стримуємося в момент тривоги і страху, закопуючи в глибину своєї душі численні образи або зриваючись на комусь більш безпечному і беззахисному. Це про те, як зрозумівши (усвідомивши) почуття, емоції в тій чи іншій ситуації, людина вчиться справлятися з ними, змінивши відношення до ситуації, або саму ситуацію. Третього, на жаль, не дано. Третій варіант – це як правило, неврози і психосоматика як один із шляхів виходу негативної енергії. До цього ж пункту я б віднесла також контроль над власним тілом. Тіло і душа пов’язані нерозривними нитками, навчившись керувати одним, з великою ймовірністю навчитеся керувати і іншим. На цьому принципі побудовані численні медитації.

Четверте:

Четвертий навик, якому варто вчити дітей – поважати кордони – свої і чужі. Пояснити, що тіло – це твій дім, про який необхідно піклуватися, яке потрібно берегти і захищати. Дати хоча б невелику інформацію про кола спілкування, про те, що не всім людям варто довіряти, особливо якщо це незнайомці. Ця нескладна, але важлива тема стане основою профілактики жорстокого поводження, сеkсуального насильства і шкідливих звичок.

П’яте:

П’ятий навик, який точно не завадить, вміння домовлятися. Будь-яка людина рано чи пізно стикається з конфліктними ситуаціями і чим раніше дитина навчиться знаходити рішення, яке влаштує всі сторони, тим простіше їй буде в особистому житті, в спілкуванні з друзями, колегами, навіть просто з випадковими зустрічними. У цій нелегкій справі їй можуть допомогти школа медіації, батьки, спілкування з ровесниками.

Ну ось ніби все, що згадалося.

Вдалого дорослішання дітям (і деяким батькам)!

Переклад Затишок