“Любов – це їсти з однієї тарілки…”
Територія натхнення

“Любов – це їсти з однієї тарілки…”

Мої свекор і свекруха їли з однієї тарілки. Вони жили в будинку, в який треба було принести води, нагріти її і потім мити посуд. Тому вони їли з однієї тарілки, щоб мити було менше.

Свекор свекруху дуже любив. Він підкладав в її сторону тарілки кращі шматки і говорив їй:

– Їж, Катю.

Та й на тому тільки можна було зрозуміти, що він любить її.

Моя свекруха була людиною стриманою і, як мені здавалося, холодною. І одного разу я запитала її:

– Чому ви вийшли заміж за Олександра Івановича?

Вона відповіла:

– Я по розподілу виявилася на Далекому Сході, в селі, там стояв прикордонний полк. Уваги до мене було надто багато. І я вирішила, що мені треба заміж. А Саша був позитивний і серйозний.

І з цієї відповіді я зробила висновок, що вона його не любила.

Моя свекруха дуже багато працювала, вона була директором дитячого будинку. Приходила вона додому дуже пізно. Свекор сидів на ганку і чекав, він не вечеряв без неї. Він був незадоволений тим, що вона так пізно приходить, він сердився, тут у тебе сім’я, діти, а ти все на роботі – так говорив він. Я думала, що вона не хотіла йти додому, тому що вона його не любила. А одного разу вона мені сказала:

– Саша сердиться, що я приходжу пізно. Тут є він у наших дітей, та й я прийду, хоч і пізно. А там діти, сироти, у них нікого немає, я не можу піти від них, поки ми всім не помиємо ноги і не укладемо в ліжко. А ще вони хворіють і плачуть. Не можу я від них піти.

І вона завжди приходила пізно, а я думала, що вона його не любила, і я думала, що він її дуже любив. А потім він помeр.

Спочатку вона згадувала, розповідала те, що їй в ньому не подобалося. Начебто вона була зла на нього. А потім вона перестала. І одного разу сказала:

– Не можу, зовсім не можу без нього. Життя без нього немає.

А що вона любила його – цього вона не сказала. Але я зрозуміла, що любила.

Що таке любов? Хто це знає? Як зрозуміти це, як визначити?

І, може, їсти з однієї тарілки – це не необхідність?
Може, їсти з однієї тарілки – це любов.

Автор: Олена Кофман