Вірте своїм дітям та слухайте їх! Ось про що варто завжди пам’ятати кожній мамі
Для дітей

Вірте своїм дітям та слухайте їх! Ось про що варто завжди пам’ятати кожній мамі

Вірте дітям.

Потім перевіряйте, уточнюйте, перепитуйте, добивайтеся деталей, але на самому початку – ВІРТЕ ДІТЯМ.

Ви їхнє перше коло довіри, їхнє перше коло без зради, їхнє перше коло любові і турботи. Тому завжди вірте дітям. Навіть тоді, коли вони брешуть, обманюють, хитрять, приховують. Це ваші діти – вірте їм!

Опитуйте і вислуховуйте сторони, але ви завжди маєте лишатися найголовнішим адвокатом. До якого прийдуть з усякими гріхами, який буде чесним і справедливим і який віритиме, хоч і перевірятиме потім.

Коли виринає якась історія із шкільними і садочковими розбірками, завжди вискакують якісь дорослі з криком “діти жахливі, дітям вірити не можна, вони завжди брешуть”. І завжди у відповідь на ці слова мене накриває відчай. Відчай не дорослої людини, а відчай дитини, яка живе із задертою головою, яка залежить від дорослих і яку зраджують недовірою, не вірою, від якої відмахуються як від набридливої оси.

В сучасних дітях брехні не більше, ніж було в дітях мого покоління, чи в поколінні моїх батьків. От тільки суспільно-прийнятна модель поведінки у їхній радянській дійсності була іншою – почуття дитини були не важливі, відчуття дитини були не важливі, слова дитини були не важливі. І потім ми вже добрячі такі тітки у 40 ледь стримуємо сльози, коли говоримо про садочкові і шкільні історії. Про те, як бігли до мами чи тата розказати про свою біду, про свої страхи, а у відповідь – “що ти вигадуєш, мені ніколи”. Коли людині постійно не вірять, вона перестає вірити сама собі. Як часто ви не йдете до лікаря за перших ознак проблеми, а терпите “бо ай, фігня яка – в коліні заболіло”? Як часто ви не можете пережити якісь почуття чи події, бо замість їх усвідомлення і переживання – “та шо це я нюні розпускати буду”? А це все плоди того, що дітям не вірять.

Тому ВІРТЕ ДІТЯМ. І слухайте їх.

Звичайно, діти обманюють, так само, як обманюють і дорослі. У дітей розвинена фантазія і вони, особливо у ранньому віці добре можуть вигадувати. Але в цьому випадку, спокійна розмова, уважність до деталей, правильні питання — завжди виведуть на правду.

Вірте своїм дітям. Завжди вірте. Бо хто ж іще їм має повірити?! І краще бути вже полохливою яжемамкою, яка розпитує перепитує і шукає правди, ніж потім тією, кому ніколи уже не довіряться, чиї діти муситимуть десь далеко на стороні шукати своє коло довіри.

Автор: Татуся Бо