Бути батьками – це як бути гостинними господарями для незнайомця
Для дітей

Бути батьками – це як бути гостинними господарями для незнайомця

Бути батьками – це як бути гостинним господарем для незнайомця. Хоча ми і думаємо, що наші діти схожі на нас, ми в той же час постійно дивуємося тому, наскільки вони від нас відрізняються. Ми можемо радіти тому, які вони тямущі, талановиті, спортивні, або засмучуватися чекрез їх невдачі в навчанні, нестачі зібраності або «дивним» інтересам. Багато в чому ми не знаємо своїх дітей.

Іл.: МARINA ZORINA

Ми не створили їх, і вони не наша власність. Це гарні новини. Нам немає необхідності звинувачувати себе у всіх їхніх проблемах, так само як і привласнювати собі їх успіхи. Діти – це дар від Бога. Вони постають перед нами, щоб ми надали їм безпечне і наповнене любов’ю місце для зростання у внутрішній і зовнішній свободі.

Вони як мандрівники, яким потрібен привітний прийом. Потім вони стають нашими друзями, а згодом залишають нас, щоб продовжити свою подорож.

Вони приносять неймовірну радість і велику печаль саме тому, що являють собою справжній дар. А хороший подарунок, як каже прислів’я, «дарують двічі». Те, що ми отримали, потрібно знову подарувати.

Коли діти залишають нас і їдуть вчитися, шукати роботу, одружитися, ставати частиною будь-якого співтовариства або просто знаходять незалежність, тоді ми одночасно переживаємо радість і печаль. Адже саме в цей момент ми усвідомлюємо, що «наші» діти не зовсім «наші» – вони постають перед нами, щоб стати справжнім даром для інших.

Складно відпустити дітей на свободу в цьому світі, повному насильства. Ми так сильно хочемо захистити їх від усіляких небезпек. Але ми не зможемо це зробити. Діти нам не належать. Вони належать Богу, і один з найбільших проявів довіри Богу – дозволити нашим дітям приймати власні рішення і самим вибирати шлях.

Генрі Нувен