“Дві цукерки” – повчальна історія про те, як можна побороти ненависть добротою
Для дітей

“Дві цукерки” – повчальна історія про те, як можна побороти ненависть добротою

В один похмурий осінній день, в маршрутці їхала жінка, яка дивилася у вікно байдужим поглядом та її шестирічний син, який постійно смикав її за рукав та щось просив. Жінка не витримала, різко розвернулася, смикнула його за руку і сказала:

— Що тобі від мене потрібно? Я тебе питаю, що ти хочеш? Я вже втомилася від тебе! Ти мені набрид! Відчепися! – вона знервовано виплеснула дитині це в обличчя.

Хлопчик замовк та подивився на неї широко розплющеними очима.

— Навіть бачити тебе вже не можу. – прошепотіла жінка.

Поряд стояв чоловік, який спостерігав за цією ситуацією. Він був приголомшений, в нього затремтіли руки та помокріла спина від почутого. В голові промайнуло багато думок: «Невже це вона своїй дитині? Да ти нікчемна жінка і мати! Ти ж вбила його своїми словами!». Якби не малий, то він розірвав би її на шматки. Але чоловік почав дихати, заплющив очі та намагався заспокоїтися.

Хлопчик заспокоївся, сидів тихенько та роздивлявся сидіння перед собою, наче там щось надзвичайно цікаве.

Коли чоловік розплющив очі, помітив іншу ситуацію.

Молодий хлопець, років 19-ти, пропонував малому цукерку. Він декілька разів потрусив її та сказав:

— Малий, візьми цукерку, це тобі!

Дитина прийняла ласощі. В цей же момент хлопчина запропонував ще одну. Малий подумав, подивився на маму та взяв другу.

Хлопчик не відразу почав їсти цукерки. Він ніжно торкнувся маминої руки, вона знервовано обернулася, а той простягнув цукерку. Жінка подивилась здивовано на сина, потім на цукерку і відповіла, що не хоче. Тоді він поклав цукерку її в руку, жінка повернула та тихо сказала:

— Сам їж. Я не хочу цукерку, справді!

Він поклав ласощі мамі на коліна та з ніжністю дивився їй прямо у вічі. Вона мовчала і довго дивилася йому у відповідь. Потім пригорнула та обняла, він також обійняв її. Малий взяв цукерку, розгорнув та знову запропонував мамі. І поки вона не взяла та скуштувала, не їв свою.

Чоловік був шокований та й подумав: «Він би вирішував ситуацію сваркою і криками. А цей маленький мудрий чоловічок, поборов ненависть і відразу своєю добротою та турботою. І юнак теж, не просто так, дав саме дві цукерки».

З цими думками він їхав до своєї зупинки і коли виходив доторкнувся до хлопчика. Подумки сказав йому дякую, не зважаючи, чи зрозумів малий, що відбулося.

Мама з сином поїхали далі, обіймаючи один одного та лагідно усміхаючись.

Цей урок чоловік запам’ятав на все життя, але усвідомив його суть через багато років. Виховувати потрібно не криками, побиттям чи пригніченням, а прикладом. Насправді працює тільки хороший і добрий приклад, все інше тільки руйнує.

Цінуйте, обіймайте, цілуйте та любіть своїх найдорожчих діточок і вони відповідатимуть взаємністю!

Джерело