Багато батьків не усвідомлюють, що можуть зруйнувати майбутнє своїх дітей, здійснюючи певні помилки.
Самі того не розуміючи, батьки можуть заздалегідь запрограмувати в своїй дитині невпевненість, тим самим скоротивши шанси на щасливе і успішне майбутнє свого чада. Експерт з лідерства, автор психологічних бестселерів Тім Елмор провів ряд досліджень, в ході яких визначив типові помилки батьків, які не дають дітям стати лідерами. Про них розповідаємо в нашому матеріалі.
1. БАТЬКИ НЕ ДОЗВОЛЯЄТЬ ДІТЯМ РИЗИКУВАТИ
Безумовно, для батьків безпека дитини завжди понад усе. Але ми часом забуваємо, що життя саме по собі досить небезпечне. Звичайно, завдання будь-кого з батьків – зробити все, щоб убезпечити свою дитину. Але для цього не потрібно ізолювати дитину від світу. Здоровий ризик – важлива річ у вихованні дітей. Психологи з’ясували, що діти, батьки яких робили все, щоб їх дитина навіть не подряпала коліно або не грала на вулиці, в майбутньому житті будуть страждати від фобій. Батьки повинні пам’ятати, що повністю усунувши ризик з життя своїх дітей, вони позбавляють їх шанси бути лідером в майбутньому. Також надмірна опіка може призвести до низької самооцінки.
2. БАТЬКИ ЗАНАДТО ЧАСТО ДОПОМАГАЮТЬ
Згадайте, яким було життя дітей всього 30 років тому. Сучасні батьки весь час втручаються в життя своїх дітей і беруть на себе всі їхні проблеми. Але таким чином ми позбавляємо дітей необхідності самостійно долати труднощі і вирішувати проблеми. Цей підхід ігнорує суть лідерства: підготувати молодь до того, щоб вона справлялася з труднощами без допомоги батьків. Це призводить до того, що діти звикають, що їх проблеми будуть усунені іншими людьми і улагоджені наслідки неправильних вчинків. Однак реальний світ працює зовсім по-іншому.
3. БАТЬКИ ЗАНАДТО ХВАЛЯТЬ СВОЇХ ДІТЕЙ
Зміцнення самооцінки дитини – чудова річ, але якщо не перегинати палицю. Багато сучасних дітей переконані, що вони особливі і генії. Але дослідження показують, що цей метод має свої побічні ефекти. В результаті дитина звикає, що батьки – єдині, хто вважають їх геніями, навіть коли інші мовчать. Вони починають сумніватися в об’єктивності батьків; спочатку все це виглядає приємно, проте зв’язок з реальністю розривається.
Не варто ігнорувати неправильну поведінку і надмірно хвалити дітей без приводу, адже діти вчаться шахраювати, перебільшувати і брехати. Таким чином вони уникають незручної дійсності, так як не готові до зустрічі з нею.
4. БАТЬКИ НАДМІРНО ЗАОХОЧУЮТЬ
Заохочуючи дитину за досягнення корисно, ви повинні вміти також говорити дітям «ні» або «не зараз». Важливо дати дитині розуміння, що успіх залежить від наших дій і хороших вчинків. Але не варто привчати дітей, що за хорошу оцінку їм обов’язково належить похід в магазин. Якщо стосунки засновані на матеріальних нагородах, у дітей не буде ні внутрішньої мотивації, ні щирої любові до вас.
5. БАТЬКИ НЕ РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО СВОЇ ПОМИЛКИ
Часто батьки приховують свої помилки від дітей. Але психологи рекомендують, навпаки, говорити з дітьми про свої промахи. Розкажіть їм про помилки, які допускалися в їхньому віці і в подібних ситуаціях, але уникайте «негативних уроків», пов’язаних з курінням, алкоголем, наркотиками і так далі. Діти повинні бути готові до невдач і усвідомлювати наслідки своїх рішень. Розкажіть, як почувалися, коли мали подібний досвід. Станьте для дитини найкращим прикладом поведінки і допоможіть робити правильний вибір.
6. БАТЬКИ ПЛУТАЮТЬ ІНТЕЛЕКТ І ОБДАРОВАНІСТЬ ЗІ ЗРІЛІСТЮ
Інтелект часто використовується як показник зрілості дитини. В результаті батьки думають, що розумна дитина готова вступити в цей світ. Але це не так. Наприклад, деякі спортсмени і молоді голлівудські зірки мають талант, але все ж потрапляють в публічні скандали.
Пам’ятайте, що немає чарівного віку, в якому всі стають відповідальними і їм можна і потрібно дати певну свободу. Є просте рішення – спостерігайте за однолітками дитини. Якщо ви бачите, що вони самостійно роблять більше ніж ваша дитина, то, ймовірно, настав час і для самостійності вашого чада.
7. БАТЬКИ НЕ ЗНАЮТЬ, ЩО ЧЕКАЮТЬ ВІД ДІТЕЙ
Борг батьків – показати приклад того життя, якого вони бажають своїм дітям. Завдання полягає в тому, щоб допомогти дитині стати сильною, надійною, відповідальною і впевненою в собі. Для цього почніть з себе! Спостерігайте за собою: як робите моральний вибір в дріб’язкових ситуаціях, коли навколо є інші люди, адже ваші діти теж можуть це помітити. Продемонструйте, як можна безкорисливо і радісно виконувати волонтерську роботу. Покажіть своїм прикладом, що ви ніколи не брешете, і ви будете здивовані, побачивши, як в майбутньому ваші діти будуть завжди говорити правду.
