Ніколи не кажіть своїй дочці: «Він ображає, бо ти йому подобаєшся»
Для дітей

Ніколи не кажіть своїй дочці: «Він ображає, бо ти йому подобаєшся»

Коли ви говорите своєму малюкові, що його дражнять або ображають тому, що він подобається іншій людині, то пов’язуєте біль з любов’ю. Тим самим, ми, самі того не бажаючи, переконуємо маленьку людинку, що жорстокість – це нормально.

Коли я вчилася в п’ятому класі, то життя перетворилося на справжнє пекло. Однокласник просто не давав мені проходу: дражнив, всіляко ображав, сміявся щоразу, коли я відповідала біля дошки. Мало того – як би ненароком штовхав кожен раз, коли проходив повз в шкільному коридорі. Одного разу я не втрималася на ногах, коли він вкотре стукнув мене плечем, до того ж спіткнулася об власні шнурки і впала на підлогу, розсипавши підручники і особисті речі. Це було жахливо боляче і соромно. У 11 років неможливо придумати нічого гіршого: для мене просто світ перевернувся від приниження і образи.

Але найстрашніше було попереду: коли я прийшла до нашої класної керівниці, щоб поскаржитися на безперервні знущання, вона… розсміялася і поплескала мене по плечу: «Ти йому, напевно, просто подобаєшся!» Так несамовито і соромно мені не було ніколи в житті. Після цього випадку я більше ніколи не розповідала дорослим про те, що мене образили або принизили.

Якщо ви думаєте, що ця стара шкільна історія не варта уваги, помиляєтеся. Тому що подібне ніколи і ні з ким не повинно повторитися. Тому що подібне, на жаль, відбувається часто-густо, мало того – викликаючи лише жарти і посмішки деяких дорослих. Ось що страшно.

Нещодавно маленьку дочку моєї знайомої точно так же образив ровесник. І вона вирішила не мовчати: жінка розповіла про цю історію в Facebook, опублікувавши фото постраждалої дівчинки, яку довелося відвезти до лікаря для надання допомоги. Миле личко було все в крові, синяк під оком. Ось так сильно вона комусь «сподобалася»…

Жінка написала: «Б’юся об заклад, ти йому подобаєшся».

Як тільки я це прочитала, зрозуміла, що з цього все і починається. Саме це «ти йому подобаєшся» стало нормою в нашому суспільстві. Чомусь вважається, що заподіяти біль – це свого роду флірт, а значить – нічого особливого. Навіть мій чотирирічний малюк знає: «Так не показують, що тобі хтось подобається. Це не найкращий вибір».

Що відчуває жертва – дитина, коли чекає своєї черги до лікаря, де їй, можливо, зроблять укол або накладуть шви? Як ви думаєте, малюка втішать слова про те, що йому зробили боляче, щоб таким «оригінальним» способом виразити свою симпатію?! Це ж знущання, а не втіха! Але ж дорослі саме так і втішають дітей, коли тих дражнять або задирають в школі! Ні, це ненормально. Я не хочу, щоб моя дитина і інші діти думали, що насильство – це нормально. Я не хочу, щоб їх «втішали» таким варварським способом.

Дорослі думають, що таким чином заспокоюють і допомагають жити своїм дітям. Навпаки! Ви з ранніх років привчаєте їх до думки, що «б’ють – значить люблять»! Це ж маячня! Прийшов час дорослим взяти на себе відповідальність за ті речі, які ми вселяємо нашим дітям. Це злочинно – говорити 4-річній дівчинці, якій потрібно накласти шви, тому що її штовхнув хлопчик в садочку: «Б’юся об заклад, ти йому подобаєшся». НІ, НІ і ще раз НІ.

Я не знаю, хто і коли придумав цю дурість про те, що, наприклад, хлопчики смикають дівчаток за кіски, тому що ті їм подобаються. Прийшов час припинити це назавжди.

Ось чотири причини, чому:

1. Ви не повинні вчити своїх дітей, що любов = жорстокому поводженню.

Любов дорівнює доброті та повазі, і це ніколи, ніколи не означає завдавати комусь навіть найменший біль. Коли ви говорите своїй дитині, що їїдражнять або ображають тому, що вона подобається іншій людині, то пов’язуєте біль з любов’ю. Це не тільки виправдовує жорстоке поводження відповідно до нього, але і його жорстоке поводження – з іншими.

Доктор Ліза Каплін пише, що завдання дорослих – пояснити, як виглядає справжня любов. Підкреслити, що вона не має нічого спільного з насильством, соромом або дискомфортом. «В залежності від віку дитини слід роз’яснити, чому деякі діти можуть штовхатися, битися. При цьому важливо підкреслити, що подібна агресивна поведінка ніколи не пов’язана з симпатією чи любов’ю. Навпаки!»

2. Дитячу дружбу не слід романтизувати.

Дітям необхідно дружити, гратися разом, незалежно від їх статі. Однак дорослим не слід приписувати цим дитячим стосункам романтику або захоплення. Дружба і симпатія дівчаток з хлопчиками – це похвально, але вона не повинна змушувати дітей відчувати себе ніяково.

Звичайно, деякі діти закохуються, але вони чисті й безневинні, і повинні залишатися такими. Дитяча закоханість ні в якому не повинна ставати тягарем для іншої дитини.

3. Не звинувачуйте малюка в тому, що його дражнять.

Маленька людинка зовсім не просила про таку специфічну «увагу». Навіть якщо ваша дитина і поводилася кокетливо, це зовсім не є приводом для того, щоб до неї проявляли жорстокість і насильство. Коли ви перекладаєте провину за заподіяний біль на неї, то як би говорите: «Я не підтримую тебе, я – не на твоєму боці». А адже саме в такі хвилини дитина потребує вас, як ніколи. В результаті вона просто зробить висновок, що на вас не можна покластися, допомоги чекати нізвідки, а тому навіть не стане нічого розповідати в майбутньому.

Ваше перше завдання як батьків – це вислухати і зрозуміти. Підтримати та допомогти. Завжди і при будь-яких обставинах. Доктор Каплін пояснює: «Якщо хтось заподіює біль дитині, навіть якщо це друг, він повинен якомога швидше повідомити про це дорослим».

4. Ігнорування насильства шкідливо як для жертви, так і для хулігана.

Погана поведінка – це погана поведінка, незалежно від причини. Дитину – будь це хлопчик чи дівчинка, – яка заподіює шкоду іншій, необхідно зупинити, щоб вона не вважала це нормою і не продовжувала ображати інших дітей. Малюків необхідно вчити поважати чужі кордони, вчити співпереживати.

Замість того, щоб запитувати а дитини, яка образила іншу, чому вона так вчинила, і що її розлютило, необхідно попросити її уявити, що відчувала жерва, коли йому або їй було боляче. Це змусить кривдника задуматися, а значить – безпосередньо зв’язати свої дії з болем і сумом іншої людини. Це дуже важливо для дітей.

Батьки насправді можуть дуже багато, адже ними рухає найпотужніша сила в світі – любов. І наше завдання – якомога швидше покласти край старим міфам про те, що «Він ображає, бо ти йому подобаєшся». Так що давайте покінчимо з цим безглуздим «смикання за кіски» раз і назавжди, добре?

За матеріалами