Не тисніть на свою дитину! Нехай займається чим хоче… Це потрібно для її розвитку
Для дітей

Не тисніть на свою дитину! Нехай займається чим хоче… Це потрібно для її розвитку

Чим більше я розмірковую про дитячий розвиток, тим спокійніше мені стає.

Від батьків не так-то багато і потрібно.

Якщо зібрати в купу всі сучасні дослідження і витягнути звідти головну думку, вона буде такою: не тисніть.

Справа в тому, що у дитини існує вбудований механізм пошуку саме тих занять, яких вона в даний момент потребує. Потребує для гармонійного розвитку, між іншим, а не щоб насолити оточуючим.

Дитина нудиться і тиняється? Це корисно, скажуть вам фахівці, дістаючи беруші. Це пошук творчого начала, сприятливе середовище для пізнання.

Вона реве і сякається вам на лацкани? Прекрасно, виплакування сліз вчить адаптуватися і переживати фрустрацію. (Ньюфельд)

Вона фарбує у ванній підлогу? Енергія відваги в поєднанні з творчим пошуком, перші кроки в живописі. Без періоду каляки-маляки ніхто не навчиться копіювати прерафаелітів і Масяню.

Вона риється в смітнику? Необхідний етап розвитку. Пізнання вивороту дорослого світу. (Осорина)

Трощить старий, знайдений на тому же смітнику диван? Прекрасно – виплеск агресивної енергії.

Безглуздо крутиться на карусельках? Ага, вивчає окружності, розробляє вестибулярний апарат. (Улла Кіслінг і Джин Айрес)

Загорнулася в ковдру і не виходить звідти? Взагалі клас – створення кокона затишку, важливе завдання сенсорної інтеграції. (Там же)

Стукає палицею по каструлі? Розумниця – створює ритмічний малюнок, робота, без якої неможливо сприймати музику у дорослому віці.

Підпригує на одній нозі і кричить: “Муха, муха, свиняче брюхо!” Освоює хорей, шукає рими! (Чуковський “Від двох до п’яти”)

Ну і так далі. Єдине, що потрібно від батьків – убезпечити простір і сплячого дідуся, а також оголосити правила хорошого тону.

Як бачите, найважче – якось вижити самому… 🙂

Інна Прибора