15 способів швидко заспокоїти дитину. Їх мають знати усі батьки!
Для дітей

15 способів швидко заспокоїти дитину. Їх мають знати усі батьки!

Перш ніж розповідати про те, як заспокоїти дитину і боротися з капризами й істериками, хочу нагадати головне: дитина має право плакати, коли їй сумно, коли вона втомилася, ображена або просто так. Ці сльози важливі і потрібні, тому в більшості випадків варто дати малюкові поплакати.

І все-таки, іноді дорослим важливо, щоб дитина не плакала. Хоча істерику зупинити практично неможливо, можна не дати їй розпочатися.

Отже, ось 15 способів заспокоїти дитину:

1. Нагадайте про важливу справу, для якої потрібно відкласти плач.

«Давай ти пізніше поплачеш, а то скоро сонечко сяде, і якщо ти будеш довго плакати, ми не встигнемо погуляти». Важливо, що ви не берете права малюка на сльози, просто просите трохи почекати. І багато дітей погоджуються на таку поступку.

2. Усвідомлений плач.

Попросіть дитину плакати тихим голосом (наприклад, щоб тата не будити) чи плакати низьким голосом (щоб у мами голова не боліла). Якщо дитина послухається, справжнього плачу вже не вийде. Швидше це будуть вокальні вправи, які швидко припиняться.

3. Пропущений каприз.

Непомічений, “не підгодований” чужою увагою поганий настрій може і сам собою пройти. Але пам’ятайте, що легко помилитися і проявити байдужість там, де необхідна турбота та участь. Допоможіть дитині «перестрибнути» через каприз.

Наприклад, малюк протестує проти одягання, а ви його запитаєте: «А як ти думаєш, з’явилися вже листочки на нашій берізці? Підемо, подивимося»

4. Спробуйте поквапити дитину завзятим «швидко-швидко», щоб вона не встигла придумати заперечення.

Хоча це працює тільки з малюками. Старші діти встигнуть зміркувати що до чого.

5. Заговорення.

Працює в основному з малюками, але зате незалежно від стану дитини. Вимагає великої енергії. Суть методу – говорити, говорити, говорити. І тоді дитина, яка зібралася заплакати, прислухається і забуде про плач, а небажаючийй одягатися карапуз замре на кілька секунд. Ну і кашею так можна нагодувати, та й взагалі домогтися потрібного пасивної (що не потребує від дитини власних дій) поведінки. Ось тільки довго таке розмовне навантаження витримати практично неможливо (а адже бажано не нісенітницю молоти, а повідомляти щось розумне, корисне, розвиваюче).

6. Заспокоювання примхливої дитини можна перевести в лоскотання або щось смішне.

Не підходить при вже початій істериці.

7. Спробуйте відвернути увагу малюка.

Про «Дивись, пташка полетіла» знають всі мами і, особливо, бабусі. Можна ще по-іншому: «Ой, що це в тебе, вія на оці, почекай зараз витягну, а то вона заважає плакати».

8. Вже дорослішу дитину можна відволікати не міфічною пролетівшою пташкою, а цілком матеріальним сюрпризом.

Так, дитині, яка знаходиться на межі істерики, скажіть: «А хто там на кухні шарудить, мені здається це мишка або їжачок, піду подивлюся…» Важливо прийти на кухню першою та залишити на столі картонну мишку або коркового їжачка.

9. Іноді досить озвучити дитині, що вона відчуває, щоб привід для плачу зник.

Наприклад, скажіть: «Ти засмутився через те, що ми не змогли піти гуляти», і малюк зрозуміє, що ви небайдужі до його нещастя.

10. Запропонуйте дитині об’єкт для викиду емоцій.

Це може бути диванна подушка, молоток і дощечка або м’ячик, які допоможуть знайти вихід негативної енергії.

11. Придумайте смішний ритуал.

Наприклад, як тільки малюк збереться заплакати – вмикайте фен, щоб сушити його сльози. Або пилосос, щоб почистити дитину від примх. Не використовуйте запропоновані рішення, якщо дитина боїться звуків побутових приладів.

12. Можна ось так реагувати на примхливе і невдоволене личко: «Ой, якийсь монстр прийшов страшний. Монстр, йди! Де мій хороший малюк, коли ж він повернеться?»

Але варто пам’ятати, що завжди, коли ви розраховуєте на почуття гумору, потрібно бути дуже чуйним до стану і настрою дитини.

13. Втішалка.

Цю втішалочку рекомендую використовувати для дітей старше 3-4 років. Починайте говорити нещасній дитині: «Бідний ти, нещасний, немає у тебе жодної іграшки, солодкого тобі ніхто не дає і взагалі тебе не годують. Гуляти ти не ходиш, весь час вдома сидиш…»

14. Таблетки від поганого настрою (або вітаміни сміху, якщо слово «таблетки» вам не подобається)

Вони вчать дитину постарше контролювати свої емоції. В якості таких таблеток використовуйте щось смачне, що любить дитина, але не дуже доступне – мармеладки, драже, ізюм в шоколаді. Дитина вередує – запропонуйте їй такі ліки. Важливо, щоб малюк знав – якщо ліки не подіють, більше їх пропонувати не будуть.

15. Іноді досить міцно обійняти дитину, поцілувати, сказати, як ви її любите.

Любіть навіть такого – з заплаканим личком, хлюпаючим носом, в істериці і ниючого. Ніщо так швидко і надійно не висушує дитячих сліз, як теплота погляду і доброта серця.

Ось, як заспокоїти дитину. 🙂
І пам’ятайте – коли-небудь і вам доведеться плакати. І від того, як ви чините сьогодні, залежить, чи відмахнеться, пройде повз ваша доросла дитина, чи проявить участь, допоможе, пожаліє.

Автор: Юлія Луговська, педагог