Дрібниці, які вказують на те, що людині не треба довіряти
Територія натхнення

Дрібниці, які вказують на те, що людині не треба довіряти

Яка дрібниця! Ця дрібниця не варта уваги! Так ми собі говоримо і намагаємося не звертати уваги на дрібниці – щоб дріб’язковими не видатися. Але коли Левенгук мікроскоп винайшов, всі теж жартували і сміялися: там якась дрібниця кишить пузата. При чому тут чума і холера? А ось ці мікробики і викликають страшну хворобу. Хоча вони такі крихітні…

Іноді маленькі вчинки грають вирішальну роль…

Один чоловік відмовився від співпраці в бізнесі з можливим партнером. І пояснив це так: той постійно запізнювався на зустрічі. Не дуже сильно, хвилин на десять. Але робив це систематично.

А друга причина була взагалі смішна і нікчемна. Цей партнер на питання: «Котра година?» відповідав так: «Шість годин», хоча було без трьох хвилин шість, наприклад. Годинники на його руці показували: без трьох шість. А він говорив: шість. Це не правда. Йому лінь було сказати точний час і він округляв. Але округляв нечесно: не відповідав, мовляв, майже шість. А саме називав навмисне неправильні цифри. А один раз він попросив дрібні гроші, води купити в автоматі, в аеропорту. Сто рублів. І не віддав потім, навіть не згадав.

Це дурість якась – відмовитися від співпраці через такі незначні факти. Але той, хто відмовився, був великим ділком і перевертав величезними грошима. Тому і керував великим бізнесом – він звертав увагу на дрібниці. На неначищенний ґудзик у солдата – хоча яке відношення ґудзик може мати до бойових і стройових успіхів?

Так перевіряють, чи варто довіряти людині чи ні. Чи здатний він зберігати «аманат» – майно матеріальне і нематеріальне. Таємницю, секрет, любов, дружбу, віру… Ось за цими мікроскопічними ознаками можна дізнатися, чи здатна людина бути чесною до копійки в грошових справах? Чи здатна зберегти інформацію, ні словом не обмовившись нікому? Чи здатна не підвести ні на хвилину у відповідальній ситуації?

Ще у одного радянського письменника була розповідь про те, як вони з майбутніми космонавтами ловили форель відпочинку.

Пійманих рибок менше тридцяти сантиметрів треба було відпускати: нехай молодняк росте! А один товариш зловив рибку невелику. Приклав лінійку; їм спеціально видали лінійки для вимірювання. Рибка мала виявилася, на пару сантиметрів менше. Але товариш якось довго вимірював, і так, і сяк прикладав лінійку; а потім все ж кинув форель в садок з уловом. Мовляв, вона досить велика! І письменник подумав: таких не беруть в космонавти! І точно. Не взяли цю людину в космонавти. Не пройшов він тестування…

Ось такі дрібні, крихітні, мікроскопічні вчинки говорять про те, що людині не треба довіряти величезні гроші або управління космічним кораблем. І аманат довіряти не треба. Коли мова йде про величезну довіру, треба застосувати мікроскоп, лінійку, аптекарські ваги… У звичайному житті можна зменшити-додати, запізнитися або сто рублів не віддати. Але іноді довіра – питання життя і смерті. Збереження астрономічних сум або особистого майна. Або таємниці… Ось тоді треба «міряти в грамах» і звертати увагу на дрібниці. На мікробів.

Ганна Кір’янова