Що завжди роблять невдахи; що відрізняє їх від багатих і успішних? Не від тих, хто нечесно наживає свої гроші, а від справжніх успішних людей, які всього добилися своєю працею і талантом?
Вчені стали вивчати поведінку і спосіб мислення невдах, так умовно назвемо тих, кого гроші і успіх обходять стороною. І знайшли певні закономірності. Бідність починається з думок і висловлювань, – саме в цьому головна відмінність бідних від багатих. «Синдром бідності» – в голові.
Щоб стати бідним, треба:
1. Скаржитися.
Бідні люди постійно скаржаться, самі цього не помічаючи. Не тільки на бідність; на все. Уся розмова з такою людиною зводиться до скарг. На погоду, на здоров’я, на стосунки з близькими, на важке дитинство, на несправедливість… Не дивно, що спілкуватися не дуже цікаво. Своїми скаргами людина підриває свій престиж і відштовхує оточуючих, які навряд чи запропонують щось корисне і взаємовигідне…
2. Виправдовуватися.
Знаходити виправдання своєї ліні чи нездатності щось робити. Говорити не так: «я не вмію малювати, ну, немає таланту у мене!», а розповідати, що батьки вас не вчили, життя було важким, грошей на олівці не було, ви часто хворіли і багато працювали. Тому ви не вмієте малювати. А зарядку не робите, тому що немає часу, ви багато працюєте, батьки вас не привчили… Хоча можна просто сказати: «мені ліньки!». Бідна людина постійно виправдовується. Це для того, щоб перекласти відповідальність з себе на інших.
3. Перекладати відповідальність – звинувачувати інших.
«У мене немає грошей, тому що їх розікрали хитрі люди», «мені не дають отримати те, що я заслуговую», «в усьому винні мої батьки», «в усьому винен мій начальник», «мені ніхто не допомагає», « автобус запізнився»… Бідна людина весь час звинувачує когось і перекладає відповідальність.
4. Знецінювати чужі зусилля і працю, прикладені для досягнення успіху.
У впритул не бачити тієї роботи, яку виконала інша людина – і розбагатіла! Знецінювати чужий талант, здібності, важку працю. Бідна людина не цінує, не помічає те, що довелося і доводиться робити тим, хто домігся успіху. Вона заздрить результату, але не бачить праці.
І ще додам:
5. Бідні люди моментально знаходять відповідь на питання: «чому багатство – це погано?».
Тому, що багаті всі негідники і хитруни. Тому що гроші псують людину; тому що багатство легко втратити; тому що гроші – це ризик і відповідальність; тому що всі заздрити будуть. Масу відповідей знайде бідна людина. А багаті при такому питанні губилися і перепитували: «а що поганого в багатстві? Бути багатим добре!»…
Звичайно, «бідні »і« багаті» – це дуже умовно. Скоріше, мова про успішних і неуспішних людей. Про тих, хто домагається бажаного, і про тих, хто не домагається… Але зерно істини в дослідженнях є, звичайно. Якщо хочете домогтися успіху, для початку треба позбутися синдрому бідності. Невеликий самоконтроль і віра в себе творять чудеса. І допомагають розбагатіти.
