На що здатна жінка заради своєї дитини? Історія з життя
Територія натхнення

На що здатна жінка заради своєї дитини? Історія з життя

В однієї жінки двоє дітей і чоловік померли, а потім і старший захворів на туберкульоз – у двадцяті роки минулого століття це було.

Лікування коштувало дуже дорого. Та якби й дешево – у цієї двадцятитрирічної ескімоски грошей взагалі не було. Ні гроша. І тут нечуване везіння сталося, – їй запропонували 50 доларів в місяць. Величезна сума. На ці гроші можна врятувати сина. Можна купити йому їжу і ліки.

Треба тільки поїхати в експедицію на острів Врангеля, острів Білих ведмедів; це Арктика. І трохи попрацювати на чотирьох відважних чоловіків. Старшому відважному було 28, молодшому – 19. Треба прибрати, попрати, приготувати, – так їй пояснили.

Експедицію організував ще один відважний полярник Стефанссон. Він вирішив заявити права на острів Врангеля, який так-то був російським, але в Росії йшла Громадянська війна і невідомо, кому острів дістанеться. Тому Стефанссон відправив туди цих чотирьох молодиків і ескімоську жінку, начебто прислугою. Він хотів більше ескімосів відправити, але вони відмінно зрозуміли перспективи. Ніхто при здоровому глузді не хотів вирушати на острів Білих ведмедів. А Ада Блекджек погодилася: 50 доларів на місяць! А потім можна вилікувати сина, розумієте? Ось вона і погодилась.

Ця енергійна експедиція дісталася до пункту призначення. А потім не прийшов корабель з припасами: застяг у льодах. І ці п’ять чоловік виявилися кинуті напризволяще серед снігів і білих ведмедів. Один тяжко захворів, а троє вирішили йти по допомогу – на що вони сподівалися, незрозуміло. Всі троє загинули. Аду залишили з тяжкохворим, – і пішли.

Це була повна безнадія, бо ескімоська жінка Ада не вміла навіть стріляти. І полювати не вміла. Взагалі нічого не вміла з того, що вміли ескімоси. Справа в тому, що вона мала благородне виховання – вона навчалася в місіонерській школі: прати, прасувати і співати гімни. І вишивати хрестиком. Якщо врахувати, що ескімоси носили одяг зі шкір, це досить безглузда освіта…

Але Ада всьому навчилася. Вона навчилася стріляти, хоча спочатку смертельно боялася рушниці. Навчилася ставити пастки і ловити песців для їжі. Навчилася тікати від білих ведмедів, які нападали. Навчилася добувати паливо для обігріву житла. І вона віддано доглядала за тяжкохворим. Він уже не міг ковтати м’ясо, і Ада повзала по скелях і збирала яйця птахів… Вона прибирала за вмираючим, змінювала йому білизну, годувала з ложечки… А він сварив ескімоську жінку і сварив. І говорив, що вона погано за ним доглядає. Його можна зрозуміти – він помирав у розквіті юності на страшному арктичному острові, ось іі сварив єдиного свого рятівника – так часто буває…

Він помер. А Ада вижила. Вона два роки прожила на страшному арктичному острові – і вижила. У щоденнику вона писала, що виживе заради сина, – вона вміла писати. І її знайшли в кінці кінців, здивувавшись живучості цієї ескімоски. Потім, правда, звинуватили, що вона-то вижила. Це похвально, звичайно. Але чому ж помер молодий білий чоловік? Напевно, вона недостатньо добре за ним доглядала!

Аді ця критика була байдужа – вона прагнула тільки швидше обійняти сина і почати його лікування. І гроші отримати вона прагнула. З грошима її обдурили, недоплатили за час простою. Вона ж не вела ніяких досліджень і обслуговувати не чотирьох учасників експедиції, а тільки одного. І то погано, – він же помер. Протягом останніх п’яти місяців вона обслуговувала тільки себе, правильно? Так що давайте поділимо і віднімемо! Така ось арифметика…

Але сина вона обняла. І деякі гроші отримала. І вилікувала свою дитину, ось так. Вона вижила в таких умовах, що неможливо навіть уявити. Але вижила і всьому навчилася: боротися, захищатися, полювати, добувати їжу, тікати від білих ведмедів…

Жінка здатна на все заради порятунку дитини. Жінка взагалі здатна на все, якщо їй треба вижити. Особливо – якщо треба вижити для того, кого вона любить…

Ганна Кір’янова