5 легких способів залишатися добрими батьками. Завжди!
Для дітей

5 легких способів залишатися добрими батьками. Завжди!

Психолог Ольга Ракітіна вивела кілька правил, яких легко дотримуватись усім батькам, і які дійсно зроблять з вас добрих батьків не лише в очах вашої дитини, а й у ваших власних.

1. Дихайте, коли відчуваєте гнів

Поки не наговорили зайвого, зробіть глибокий вдих, потім повільний видих. І так можна дихати хвилин 10, дивлячись у вічі дитині, але мовчки. Бажано при цьому згадувати ази вікової психології та уявляти себе мудрою мамою. Дихайте, кисень насичує кров та мозок і зменшує частоту серцебиття. Дихайте, стиснувши кулаки, якщо хочете. Дихайте і згадуйте цю дитинку в найніжніші моменти життя. Ви відчуєте, як пульс приходить у норму, кулаки розтискаються, і в голові накопичуються спокійні й необразливі слова. Ось тепер можна і поговорити.

2. Нехай діти говорять

Як тільки відчуваєте, що наростає конфлікт із дитиною, дайте їй можливість виговоритися, можливо, ваш гнів миттєво пропаде, як тільки ви дізнаєтесь справжню причину капризів та непослуху. Не реагуйте у відповідь як скривджені, а навпаки, намагайтеся зберігати відстороненість і холодний розум, ведіть розмову в руслі “чого ти хочеш досягти своєю поведінкою?”. Але без претензій та закидів. Просто: Навіщо тобі це? Чи це так важливо? Що буде, якщо ти отримаєш? А якщо не отримаєш? Від чого це залежить? Чому саме зараз?

3. Короткість – сестра зрозумілості

Іноді дорослі говорять так незрозуміло! Так багато! Навіть із підлітками треба говорити просто і коротко. Якщо просите щось зробити – просто попросіть, без голосень і безлічі пояснень, чому ви про це просите. Іноді діти не роблять чогось або роблять тільки тому, що заплуталися у вашій промові. Чим менші діти, тим коротшими повинні бути ваші прохання. Намагайтеся вкластися за 30 секунд. І не говоріть відразу багато всього. Вони запам’ятовують зазвичай лише першу фразу. Потім усе білий гомін.

В ідеалі – одне-два прохання за раз. Не “йди роби уроки, потім прибери іграшки, потім сходи винеси сміття і забери пошту зі скриньки”, а просто “роби уроки”, все інше просіть у міру готовності поточного завдання.

4. Будьте уважні до дітей, усвідомлено думайте про їхні потреби

Це не дурна і не дивна порада. Це спроби ставити себе на місце вашої дитини і намагатися розуміти їхні почуття та потреби саме сьогодні. Не те, що ми зазвичай думаємо про потреби: одяг по сезону, підготовка до школи, торт на день народження… Це не їхні потреби та бажання. Їх – інші.

Намагайтеся проникнути в серце дитини, і тоді відповіді на багато питань ви отримаєте, не випитуючи їх у самої дитини. Стане зрозуміліше, чому вона повертається сумною зі школи, чому вередує, чому неуважна, погано їсть і таке інше. Може, вона посварилася з другом, а ви тут лізете зі своїми котлетами. Будьте уважні і серйозно ставтеся до бід, печалів та радощів своїх дітей. Підтримайте нове захоплення, навіть дивне, вислухайте сюжет гри, що саме там їй подобається, виявіть інтерес до її внутрішнього світу. Ви здивуєтеся, як ця проста, нічого не варта вам практика якісно змінить ваше спілкування з дитиною.

І до речі про спілкування. Поставте в розклад, як роботу, час з дитиною наодинці. Навіть якщо ви суперзайняті, знайдіть час тільки для вас двох, щоб дитина не відчувала себе покинутою і не віддалялася. Хоча б 15 хвилин на день або 1 годину на тиждень лише вашого спілкування, заведіть спільне хобі, воно зближує. Наприклад, малювання або гра в Майнкрафт (нехай дитина навчить і все розповість), збирання колекцій, читання коміксів, пошиття суконь.

5. Не судіть

Улюблена справа багатьох батьків – засудити за неправильні вчинки, ще неодмінно навішати ярликів. Пам’ятайте дві важливі речі наступного разу, коли захочете сказати, що дитина така і сяка, робить все неправильно, думає неправильно.

Перша: це дитина, вона вчиться. Ви коли приходите на нову роботу, одразу вмієте все робити? Чи не помиляєтеся? Отож. А вона приходить у нове життя. Це для вас кожен день вважай, що прожитий, а для неї сповнений відкриттів та помилок.

Друге: вона помилилася не спеціально. Вона, чесно кажучи, не думала про помилки. Думати наперед – справа дорослого головного мозку, що повністю дозрів. Дітям часто просто нема чим ще думати про наслідки.

Найважче – зберігати спокій у момент, який вам такий очевидний і зрозумілий. Згадуйте про ці дві речі. А якщо не допомагає, уявляйте, що вас знімають у кіно у ролі доброї мудрої мами. Ну чи що перед вами чужа дитина. Адже на чужу ви кричати ж не будете?

Ольга Ракітіна