Як зробити так, щоб дитина тебе чула? Поради психолога
Психологія

Як зробити так, щоб дитина тебе чула? Поради психолога

Про те, як вчинити, щоб покращити комунікацію з дитиною і зробити так, щоб вона тебе слухала і чула, розповідає наш експерт – психолог в сфері дитячо-батьківських взаємин і теорії прихильності Марина Вєжис.

«Мені не вірять, коли я говорю батькам, що дитина хоче вас слухатися, хоче слідувати і бути для вас хорошою. Чому це так? Тому що ви для дитини альфа і омега, ви його опора і підтримка. Без вашої турботи маленькій людині не вижити, і тому її поведінка – інстинктивна потреба бути поряд зі своїм дорослим. Не дивлячись ні на що. І чим молодша дитина, тим це актуальніше.

Коли дитина зайнята своєю грою, не відгукується на вас – що робити? Де ж та прихильність, про яку я говорю? Справа в тому, що дослідницька поведінка (гра зокрема) і поведінка прихильності знаходяться на різних полюсах. Коли з прихильністю все добре, коли дитина відчуває себе в безпеці і в надійних взаєминах, вона прагне пізнавати світ.

Гарна новина №1

Коли дитина захоплена активною грою, це говорить про хороші взаємини з вами, про високий пізнавальний інтерес і жадобу знань.

«Я її кличу-кличу»

Не трактуйте поведінку дитини як ігнорування, «це вона назло», «хоче до сказу мене довести». У маленької дитини ніколи такої мети немає. Так, вона зайнята чимось вкрай для неї захоплюючим і може не чути крик з іншої кімнати (ви ж так робите, правда?).

Для того, щоб дитина вас почула, її увагою треба «заволодіти».

Що значить «заволодіти»?

Важливо потрапити в поле зору дитини, вловити на собі її увагу, попросити її подивитися на вас – встановити зоровий контакт, посміхнутися їй, можливо кивнути. Коли це вийшло, взяти за руку. Іноді може бути корисно трохи ласкаво помасажувати долоні, для того щоб активізувати увагу і включеність в поточний момент. Для більш старших діток може бути корисно почати трохи здалеку, увійти в контакт – «Як ти відчуваєш себе? Як настрій? Чим зайнятий?”

«Заволодіти» увагою – не означає «командувати» увагою. Інакше погляд буде повз вас. Будьте обережні.

Гарна новина №2

Дитина хоче вас слухатися. Вона вам довіряє. Ви для неї дуже важливі.

Коли вам вдалося звернути увагу дитини на вас, скажіть, що ви хотіли. Добре, коли ваше прохання чи інструкція буде максимально короткою і зрозумілою. Приберіть з вашої мови «я тобі вже 100 раз сказала», «скільки можна повторювати», «я кричу вже півгодини», «ну хіба ти не чув, я ж тебе просила 5 хвилин назад прибрати іграшки» і все в такому дусі. Навіть якщо так і було. Коротко і зрозуміло «Йдемо за стіл», «Іди мити руки», «Забери іграшки», «Одягайся».

І тут теж нюанс (чим молодша дитина, тим це актуальніше) – розбивайте завдання на більш прості завдання. Це з меншою ймовірністю викличе протест. Замість «одягайся» маленькій дитині можна сказати «одягай колготки». Замість «прибирай іграшки» – «поклади кубики в коробку». Замість «збирайся» – «візьми відерце». Просто і зрозуміло.

Гарна новина №3

Похвала працює

Ми схильні ігнорувати хорошу поведінку, приймаючи її як належне, а послух – як перемогу батьківського авторитету. Хваліть дитину, коли у неї вийшло відірватися від гри, підійти до вас, коли вона сама поклала один кубик в коробку, пригледіла за сестричкою, утрималася і не втікла/кинула/порвала. Це не проста історія для дитячого мозку. Формування таких складних функцій, як саморегуляція і самоконтроль, разом з плануванням і передбаченням майбутнього, триває до 21-25 років.

Діти не прийшли в цей світ, щоб тріпати нам нерви. Допоможіть їм слухатися вас.»

Автор: Марина Вєжис
За матеріалами