Головна ознака того, що кохання більше немає… Всього 1!
Територія натхнення

Головна ознака того, що кохання більше немає… Всього 1!

Це сумна стародавня притча про те, як проходить кохання. Молодий чоловік пристрасно любив жінку старшу за себе. Він їнею жив і дихав. Хоча, звичайно, багато знайшлося доброзичливців, які його запевняли, що жінка стара і неприваблива. Він міг би і кращу знайти, молодшу, красивішу!

Але юнак відповідав, що немає нікого прекраснішого за його кохану. Вона наче пишна червона троянда в чудовому саду. Ніхто не зрівняється з її красою та привабливістю.

Батькові юнака, купцю, ця історія набридла. І він відправив сина в довгу поїздку у справах; це було сотні років тому. Поїздки тоді були довгими. Молодий чоловік рік пробув у чужих краях, багато чого пережив і побачив. А потім повернувся до свого міста і на вулиці побачив свою кохану. Вона підійшла, усміхалася і простягала до нього руки.

Молодий чоловік розгублено дивився на кохану і потім спитав з переляком і співчуттям: “Що сталося з тобою, поки я був у поїздці? Ти тяжко хворіла? Удари долі обрушилися на тебе? Твоє обличчя вкрите зморшками. І шия теж. “Око почало косити, — що трапилося?” І чому твої ноги стали такими, як би м’якше сказати, кривими?

Жінка сумно відповіла: “Я завжди накульгувала. І око у мене завжди злегка косило. Зморшки і сивина були і раніше; може, поменші, але були. Просто ти цього не бачив, тому що дивився на мене очима кохання. А тепер ти мене розлюбив”.

Вона сказала гірку правду. Юнак ще сам не зрозумів, що розлюбив її. Але він побачив усі недоліки та дефекти, бо більше не міг дивитися очима кохання.

Так зникає кохання. І стають помітні дефекти; зморшки, форма носа, прищик на носі, зайва вага або надмірна худорлявість. Взагалі всі недоліки стають явними та дратівливими. Людина не так говорить, не так одягається, не так поводиться… Навіщо вона так змінилася? Що сталося з нею? Нехай стане такою, як раніше!

Це не з людиною щось сталося. Це сталося з тим, хто полюбив. Розлюбив і побачив очевидне.

Може, це було несправжнє кохання.

Але ось що: той, хто бачить наші недоліки і вони дратують його, той нас не любить. Не любить, але іноді не хоче це визнати. І звинувачує дружину, дитину, старого вірного друга, чоловіка, співробітника в тому, що вони спеціально дратують його своїми недоліками. Або в тому, що вони змінились.

Хоча змінилося інше. Зникло кохання.

Ганна Кір’янова