Всесвіт завжди підказує, якщо людина збилася із вірного шляху
Психологія

Всесвіт завжди підказує, якщо людина збилася із вірного шляху

Коли щось йде не так і все валиться з рук, може справа зовсім не в зовнішніх обставинах, а варто зазирнути вглиб себе?

Часто, йдучи шляхом свого життя, ми відверто відчуваємо незручність, дискомфорт, внутрішні переживання, але списуємо їх на погоду, начальство, тиск та інше. А це Всесвіт з усією силою сигналить про те, що настав час зупинитися, озирнутися, проаналізувати і змінити маршрут.

Сигнали збитого маршруту:

1. Часто забуваєш чи втрачаєш речі.

Начебто йшов у руках із предметом покласти на законне місце, а в результаті на цьому місці предмета і не виявилося. Кладеш щось у такі місця, де речам не місце: ковбасу в хлібницю, пульт від телевізора/кондиціонера в сумку замість телефону та інше.

Так Всесвіт тобі показує, що ти схожий на ці предмети, які не на своєму місці. Настав час заземлитися і зосередитися, бо немає ресурсу рухатися наміченим шляхом і до намічених цілей.

2. Навколо тебе постійно безладдя, хоч ти й забираєшся ледь не цілими днями.

Так Всесвіт показує, що ти не бажаєш помічати реального, що відбувається, не працюєш над минулим, яке постійно тягнеш за собою, не визнаєш елементарних речей та помилок. Намагаєшся очиститись зовні від того, що забруднює тебе внутрішньо.

3. Речі та предмети в твоїх руках перетворюються на мотлох: ламаються, псуються, припиняють функціонувати.

Так Всесвіт дає зрозуміти, що ти дієш неробочими методами, сам собі блокуєш успіх та можливості досягати більшого. Сам собі ламаєш приготовані життям сюрпризи, бо бажаєш все контролювати і підкорити тим правилам роботи, які вигадані у твоїй голові.

4. Постійні удари об щось, спотикання на рівному місці.

Це про те, що ти біжиш перед потягом, не вмієш спокійно і в потрібному ритмі крок за кроком йти своїм шляхом. Тобі так і хочеться проскакати до чогось швидше, усіх підігнати і поквапити, щоб досягти того, чого дуже хочеться. Саме в такому поспіху людина не встигає послухати інтуїцію, почуття та відчуття, пропускаючи можливості та справжні подарунки.

5. Тепер ти частенько або навіть постійно спізнюєшся, хоч і виходиш за три години до.

Всесвіт хоче, щоб ти повернувся в потік життя і припинив втрачати рахунок часу, думаючи, що десь там було добре або десь там буде добре, не шануючи тут і зараз. Синхронність з життям завжди про те, що ти всюди встигаєш, навіть виходячи на годину пізніше. Якщо ж спізнюєшся – синхронність збилася, тебе ковбасить поза часом, як воду в склянці тремтячого поїзда.

6. Частий відвідувач аптек та лікарів та постійна боротьба то з однією хворобою, то з іншою напастю.

Таке часто Всесвіт дає тим, хто надто багато на себе звалив, не відпочиває і не береже себе, або виконує чужі мрії та рішення, приймаючи їх за свої.

7. Нічого не робить до кінця, тому що натхнення вистачає на якийсь шматочок часу.

Начебто берешся з такою запопадливістю за чергову справу чи мрію, а потім, бац, ніби сіла батарейка. І ніяк не виходить намацати припливу енергії.

Натхнення – від слова вдих. Всесвіт дуже просить тебе зайнятися душевним спокоєм і відшукати ту саму свою батарейку у вигляді мотивації, яка чомусь залишилася осторонь. Можливо, це нове хобі, зміна місця проживання, ритму життя тощо. А може, і взагалі усвідомлення, що треба міняти справу.

8. Прокидаєшся з ранку вже в стресі та тривозі, з поганим настроєм та сумними очима.

Всесвіт хоче, щоб ти йшов маршрутом свого життя бадьорим, щасливим, легким і енергійним. Раз вже ранок виглядає ось так неживо, настав час проводити ревізію того, де ти так витрачаєшся і залишаєш всі соки життя.

9. Стало нудно від усього, а щирий сміх останній раз звучав у минулому столітті.

Мій нелюбий сигнал. Це про те, що ти не користуєшся самим собою і живеш підлаштованим під рідних, партнера, обставини та сумні усвідомлення, що життя нічого доброго не представляє.

Час придумати, як наповнити життя фарбами, урізноманітнити звичний день бабака, порадувати себе чимось, змінити те, від чого давно нудить. Бо такий стан має властивість впроваджуватися в людину, вплітатися в маршрут її життя і переналаштовувати навігатор так, що попередні 8 пунктів стануть незмінними супутниками в дорозі. Тільки шлях цей буде не в прекрасну і щасливу точку Б, а в безпросвітну тугу.

За матеріалами