Любити дітей — чому цього мало, щоб бути хорошими батьками
Для дітей

Любити дітей — чому цього мало, щоб бути хорошими батьками

Якщо батьки люблять дітей, із них виростають щасливі дорослі. Так прийнято вважати. Але однієї любові недостатньо.

Що ж насправді означає бути добрими батьками…

Я пам’ятаю, як в університеті професор розповідав, що діти, яких кривдять і принижують батьки, все одно чекають на любов та розуміння від них. Ця інформація стала для мене одкровенням, тому що досі я мав інші уявлення про любов. Як можна образити дитину, яку любиш? Як можна очікувати любові від того, хто кривдить?

Пройшло більше 25 років, я працював з дітьми та батьками з різних етнічних, економічних та соціальних груп, і мій досвід показує, що професорбув правий. Люди завжди хочуть, щоб батьки їх любили, і ті зазвичай люблять дітей, але виявляють свою любов по-різному, і не завжди вона дає дітям впевненість і здоров’я.

ЧОМУ БАТЬКИ ШКОДЯТЬ ДІТЯМ?

Найчастіше вони завдають шкоди ненавмисно. Просто дорослі намагаються налагодити життя. Вони змушені справлятися з роботою або безробіттям, оплатою рахунків та нестачею грошей, стосунками та проблемами з фізичним та психічним здоров’ям, а також багатьма іншими труднощами.

Коли люди стають батьками, вони набувають додаткової відповідальності та ще однієї роботи на все життя, вони намагаються впоратися з цією відповідальністю та роботою. Але єдиний досвід, який вони мають, — те, що вони бачили в дитинстві.

ЯБЛУКО ВІД ЯБЛУНІ

Дитячий досвід визначає, якими батьками ми будемо. Але ми не у всьому копіюємо стосунки у сім’ї. Якщо дитину карали фізично, це не означає, що вона битиме своїх дітей. А дитина, яка виросла в сім’ї алкоголіків, не обов’язково зловживатиме спиртними напоями. Як правило, ми або приймаємо батьківську модель поведінки, або вибираємо протилежну.

ТОКСИЧНА ЛЮБОВ

Досвід свідчить, що любити своїх дітей просто. Це закладено на генетичному рівні. Але непросто зробити так, щоб діти постійно відчували цю любов, яка дарує їм почуття безпеки у світі, впевненість у собі та пробуджує любов до самих себе.

Прояви батьківської любові бувають різними. Деякі впевнені, що контролюють, обзивають, принижують і навіть б’ють дітей для їхньої користі. Діти, яких постійно контролюють, ростуть невпевненими та не вміють приймати самостійні рішення.

У тих, кого постійно виховують, сварять та карають за найменшу провину, як правило, формується занижена самооцінка, і вони ростуть із упевненістю, що нікому не будуть цікаві. У батьків, які постійно говорять про свою любов і хвалять сина чи дочку, нерідко виростають діти, які зовсім не готові до життя в суспільстві.

ЩО Ж ПОТРІБНО ДІТЯМ?

Отже, любов, як би вона не проявлялася, сама по собі недостатня для того, щоб дитина виросла щасливою і впевненою в собі. У процесі дорослішання дітям важливо:

  • знати, що їх цінують;
  • довіряти оточуючим;
  • вміти справлятися із життєвими труднощами;
  • керувати емоціями та поведінкою.

Навчити цьому непросто, але навчання відбувається природним шляхом: з прикладу дорослих. Діти спостерігають за нами та навчаються у нас як хорошому, так і поганому.

Ви не хочете, щоб син почав курити? Доведеться самому розлучитися із цією шкідливою звичкою. Не подобається, що дочка хамить? Замість карати дитину, зверніть увагу на свою манеру поведінки. Починайте з себе, і все у вашій сім’ї буде добре.

За матеріалами