У приятельки мама «вчудила». Здала свою трикімнатну квартиру і поїхала жити в теплі краї…
Хвилинка гумору

У приятельки мама «вчудила». Здала свою трикімнатну квартиру і поїхала жити в теплі краї…

У приятельки мама «вчудила». Здала свою трикімнатну квартиру, додала до неї свою пенсію та поїхала жити в теплі країни. Поки що – до Абхазії, але у планах у неї ще Болгарія та Туреччина, як найдешевші.

Можливо, ще північний Кіпр. Там теж, кажуть, нашим пенсіонерам можна прожити, причому прожити так, що проживання буде життям, а не сумним існуванням.

— Це огидно! – сказав чоловік приятельки. — Вона ж стара, куди їй світом шлятися, тільки ганьбитись.

— Про вас могла б подумати! — стиснула губи його мама.

— Мені Дімка весь мозок проїв, ми за його машину кредит віддати не можемо, прострочення три місяці, а мама по курортах шляється, — плаче її донька, впевнена: мама чомусь мусить допомогти виплатити кредит за машину, взяту в кредит для чоловіка. — Свекруха щодня нагадує, що ми у неї живемо, а мама квартиру взяла і здала!

Вона (дочка) сподівається на співчуття, адже кожному відомо: жінка на пенсії більше не належить собі. Вона – безкоштовний додаток до онуків, її житло – не для неї, а для дітей, та й взагалі, на що вона розраховує, стара?

Хоча, по суті, діти, які практично мого вже віку, могли подбати про житло для себе самі, а не розраховувати на мамине або, тим більше, не тусуватися 15 років у квартирі свекрухи.

— Ми з Дімою сподівалися, ну, допрацює вона, поїде до села, — оплакує нездійснені надії донька. Ну от скажи, чи не безсовісна?

— Вона в тебе ще й заміж вийде, — з якоюсь таємною зловтіхою пообіцяла я, — за турка…

Була у наших знайомих така історія, благопристойна бабуся повернула онуків і «пустилася в усі тяжкі», що закінчилися утворенням нового осередку суспільства в далекому Стамбулі.

Там рідня, що перейнялася долею однокімнатної квартирки, влаштувала показову істерику з гучними вимогами визнати даму недієздатною.

Обламалися, правда. Та, яка тут вважалася бабусею, досі щасливо мешкає у Стамбулі зі своїм лисим дідусем. Має досить великий будинок, і нікого — ви розумієте, нікого! – Не запрошує в гості, така погана.

А ця бабуся постить у Фейсбуці свої фотографії, нехай ще не з таких теплих берегів, як їй мріється, але з підписами, що в 60 життя тільки починається.

Я – полайкала. Тому що вона – права. А всі ці ті, що збираються сісти на шию, стверджують, що раз вік, то настав час перестати про себе думати, нехай вони йдуть лісом, полем і морем. У них якраз совісті і немає.

Автор невідомий
За матеріалами