Нам так часто близькі люди кажуть: «бережи себе»… А ви що відповідаєте? А що ви відчуваєте при цьому? Я раніше намагалася якнайшвидше «злити» ці слова, навіть усередині самої себе, мені в них було якось некомфортно, ну як колись у дитинстві мама каже: «ти почистила зуби?», а ти розумієш, що ні, і що це неправильно, і зуби болітимуть, і негігієнічно, і соромно, але чомусь ліньки. Тут схожі якісь почуття виникали — незручності, сорому, дискомфорту, може, навіть роздратування того, хто хоче. Бо слова дряпали. Відбивали те, що я не роблю.
І як тепер я їх ЧУЮ, коли мені кажуть, як добре нагадування про те, що я роблю. І так мені радісно відповідати свідомо – “Бережу!”
Бережи себе – це коли тобі треба вийти на вулицю, ну так, недалеко – спочатку за хлібом у сусідній будинок, а потім трохи пройтися до школи дитини – забрати її, і хоч там і мороз – навіщо шапку вдягати з рукавичками? Ну його. А нова ти, дбайлива, дістанеш з шафки і те, й інше, а ще й шарф на самій собі пов’яжеш так ретельно, як іноді мами в дитинстві малюкам поправляють.
Бережи себе – це коли тобі важлива для тебе людина, чия думка без фільтрів осяде в твоїй душі нібито знанням про себе, каже: «Хочеш я тобі розповім, чому я вибираю не тебе?», і ти раптом чи не вперше в житті вибираєш не власну мазохістську цікавість послухати в чому ти знову не така, а спокійно відповідаєш: «Ні, не хочу. Мені достатньо знати, що в цій ситуації ти не вибрав мене. А чому – це все одно не про мене, а про тебе».
Бережи себе — це коли твоя подруга, яка усміхається і, звичайно, дуже хоче тобі допомогти і подбати про тебе, питає, маючи намір ненароком «лікувати» без запиту: «Ну розкажи, а що ти собі уявляєш, якби він…» А ти спокійно відповідаєш: «Пробач, я не готова ділитися своїми мріями». Тому що не раз уже в цих стосунках натикалася на знецінення твоїх бажань і фантазій, на «дбайливе» вибивання підпор, які та навіть якщо й ілюзорні, але є твоїми ресурсами, за рахунок яких виїжджаєш у цій реальності.
Бережи себе – це коли тобі подобається пити багато води і ти вважаєш це серйозною запорукою хорошого самопочуття, і п’єш багато води. Підходиш, наливаєш та п’єш. Не лінуєшся. Коли ти знаєш, що тобі для нормального функціонування на добу необхідно смачно і ситно їсти свіжоприготовлену їжу і висипатися, і намагаєшся забезпечувати собі це – шляхом відмови від переписок, безглуздих відео, що затягують, – просто – захлопуванням кришки ноута, шляхом вміння говорити слово «ні» або «мені пора» – їсти і спати, так. І це аргумент.
Бережи себе – це коли ти зважуєш свої сили, витрачені на роботу, і віддачу, яку з неї отримуєш і приймаєш рішення – відмовитися. Відпочити. Залишитися з дітьми. Коли вигадуєш і продумуєш варіанти дій, що максимально оптимізують побут, спрощують, зберігають енергію. Останнє принципово. Коли, в принципі, замислюєшся, на що ти витрачаєш свою енергію? І головне – на що хочеш її витрачати? І навчившись розставляти пріоритети, говориш «ні» — зайвому, говориш «так» — тому, що цікаво.
Бережи себе – це «Стоп!» чужому, зайвому, непотрібному, це «Так!» – своєму, важливому, бажаному.
Бережи себе – це коли тобі потрібно поїсти між однією зустріччю та іншою, і найближче – це Макдональдс, але якщо не полінуватися і піти трохи далі, де можна поїсти корисну їжу, ну, або менш шкідливу – і ти робить це зусилля. Або навпаки — якщо дуже втомлена, не тягнеш, ґвалтуючи своє тіло, туди, де далі, але «правильніше», а забиваєш на принципи і годуєш себе прямо тут — ага, бургерами з Макдональдсу.
Бережи себе — це коли спокійно викликаєш таксі з однієї точки до іншої, щоб заощадити сили, або не витрачати їх, або витратити мінімум.
Ми всі знаємо, що таке екологія. Іноді ми навіть замислюємося над екологічністю у стосунках. Але чи багато уваги ми приділяємо екології ставлення себе?
Колись я упіймала себе на тому, що мені дуже подобається бути саме вагітною, не так, щоб після цього народжувався малюк, а сам цей період. І я усвідомила чому: у ці дев’ять місяців більшість людей ставляться до тебе особливо, особливо дбайливо. Але головне — ти й сама — йдучи вулицею, перебуваючи вдома, спілкуючись із людьми — так вибудовуєш своє побутування, щоб максимально дбайливо до себе, щоб ресурсно, енергозберігаюче, щоб вектор — на накопичення сил, а не витрачання, на внутрішнє тепло. Нещодавно я згадала про це та усміхнулася. Я живу кожен свій день так, наче я вагітна, берегиня. Тільки бережу я себе, свою внутрішню дитину — душу. І мені для цього більше не потрібна причина, «офіційний дозвіл» у вигляді фізичної дитини всередині. Мені достатньо власної цінності, значущості для себе.
Автор: Мар’яна Олійник
