5, здавалось би, «невинних» фраз батьків, які травмують дитину
Для дітей

5, здавалось би, «невинних» фраз батьків, які травмують дитину

Іноді, вимовляючи якусь фразу, ми навіть не замислюємося, які наслідки можуть мати наші слова, особливо якщо йдеться про дітей. Розбираємось у проблемі в нашому матеріалі.

Навіть найзразковіші батьки іноді припускаються помилок у вихованні дітей — ніхто з нас не ідеальний. Однак деякі помилки можуть бути такими неочевидними, що мало хто замислюється про них у принципі — йдеться про фрази, кинуті в запалі сварки або в момент, коли дорослий втомився, злиться або просто поспішає. Деякі батьки навіть не пам’ятають про слова, сказані на адресу дитини на емоціях, але діти часто запам’ятовують їх на все життя, що негативно позначається на психіці. Разом із сімейним психологом Ольгою Романів вивчимо, яких фраз варто уникати у спілкуванні з дитиною (і чому).

1. «Не говори під руку»

Часто для батьків розповіді дітей про те, що відбувається у них в житті, стають фоновим шумом, який супроводжує звичний побут і іноді набридає настільки, що хочеться відмахнутися подібною фразою. Уразливі діти можуть неправильно тлумачити такі висловлювання і зробити висновок, що батькам просто байдуже. Якщо вам цікаво, що відбувається у житті вашої дитини, ставити прямі питання може бути не так ефективно, як просто сидіти та уважно слухати. Діти з більшою ймовірністю будуть відкриті зі своїми батьками, якщо вони не відчуватимуть байдужості та тиску.

Пам’ятайте, що навіть недбалий коментар про те, що сталося протягом дня, – це спосіб дитини поспілкуватися з вами, і ви, ймовірно, зможете досягти більшого порозуміння, якщо залишитеся відкритими та зацікавленими, але не ігноруватимете її і не докучатимете зайвою цікавістю.

2. «Це все нісенітниця»

Часто ми несвідомо прагнемо вирішувати за дітей їхні проблеми чи знецінювати їхні емоції та переживання. Зрозуміло, що з висоти прожитих років багато переживання дітей абсолютно об’єктивно здаються батькам дурницями, але важливо усвідомлювати, що дитина перебуває в іншій позиції і сприймає все, що відбувається інакше. Сказати дитині, що її негативні емоції після романтичного чи дружнього розчарування не мають сенсу і швидко пройдуть, інакше кажучи, просто відмахнутися — це невірна тактика, яка може викликати у підлітка опір і небезпідставне відчуття, що ви не цікавитеся його переживаннями.

Натомість покажіть дитині, що ви розумієте її і співпереживаєте, висловивши співчутливі коментарі.

3. «На тебе не можна покластися»

Чим дорослішими вони стають, тим більше хочуть, щоб їх сприймали всерйоз, особливо батьки. Шукайте способи показати, що ви довіряєте дитині. Якщо ви попросите її про допомогу, це покаже, що ви на неї покладаєтеся. Привілей помічника показує, що ви думаєте, що ваша дитина впорається із завданням – якщо дати зрозуміти, що ви їй довіряєте, це підвищить її думку про власні сили і ймовірність того, що вона стане впевненим в собі дорослим. Інакше у дітей може розвинутися низка комплексів та серйозні проблеми із самооцінкою.

4. «Роби так, як я сказав/ла»

Ви можете і повинні встановлювати правила, але має бути готові їх роз’яснювати. Не визнавати правила та межі природно для дітей загалом і підлітків зокрема, але якщо вони почують ваше аргументоване пояснення, чому, наприклад, нескінченні вечірки чи ігнорування шкільних обов’язків – це погано, це правило здасться їм розумнішим та обґрунтованішим.

5. «Чому знову четвірка?»

Батьки схильні більше хвалити дітей, коли вони маленькі, але вже до підліткового віку похвала часто змінюється постійною критикою, хоча підлітки потребують підвищення самооцінки не менше, а, швидше за все, навіть більше, ніж діти. Вони завжди чекають батьківського схвалення, навіть коли не показують цього, а тому критика має бути конструктивною та мотивуючою.