Таких людей ніхто не любить… бо ними неможливо керувати!
Територія натхнення

Таких людей ніхто не любить… бо ними неможливо керувати!

Іл.: Lisa Aisato

Є люди, яких ніхто не любить.

Ну не те, щоб зовсім ніхто… Але мало хто. Дуже мало.

Думаєте, це грубіяни, брехуни чи щось таке?

А ось і ні. Це можуть бути найпрекрасніші люди. Розумні. Сміливі. Чесні. Але їх ніхто не любить.

Тому що вони – незручні.

Ну ось незручно з ними і все.

Ніколи повз несправедливість не пройдуть. Влізуть у бійку. Заступляться за слабкого. Не промовчать. Поліцію викличуть. Або щось ще зроблять.

І на прохання про допомогу відмовити можуть. Якщо розуміють, що це не допомога, а найпростіше використання. Таке, знаєте, не найчистіше. Можуть прямим текстом ось так взяти та направити за потрібною адресою. А зручніше було б, якби вдали, що нічого не зрозуміли і виконали б прохання.

І на маніпуляції вони неправильно реагують. Бо як потрібно реагувати? Погодитись. Злякатися. Піти на виконання умов. Так? А вони так не роблять… Непередбачувані та незручні. Ну хто таких любитиме?

Пригадуєте фразу з дитинства:

«Не роби так, бо тебе ніхто не любитиме»

Я це чула багато разів у юному віці. На щастя, говорилося не мені. Але багатьом моїм подружкам. Однокласникам. Просто на вулиці у дворі.

Фраза могла трохи змінюватись, але сенс зберігався. Не кричи, не махай руками, не будь вискочкою, поступися, промовчи, зроби, виконай, не обурюйся, не показуй поганий настрій, не давай здачі – а то тебе ніхто не любитиме.

Будь зручним. Для інших людей. Щоб бути любимим.

Страшно уявити, скільки поколінь виросло з такою установкою в голові. О ні, це аж ніяк не означає, що треба ввалюватися в громадський транспорт з якимсь там Моргенштерном, що дико кричить з музичної колонки. Я про інше.

Одна річ, коли ти щось робиш із поваги до інших людей. З виховання чи почуття такту. Зі щедрості або милосердя. І зовсім інша – коли намагаєшся заслужити на любов. Робиш щось, щоб тебе цінували, любили, товаришували з тобою.

Зручність для інших у багатьох стала другою натурою. Не знаю, мабуть, таких люблять. З ними спілкуються, дружать, називають чудовими людьми…

Ну а якщо так зупинитися і подумати – чи насправді вас люблять? Чи не надто велика ціна? І чи потрібна вам така любов?

Неванільне Небо