Омріяна зелена сукенка Люби Піддубій.
Вимріяна у Воркуті. На засланні. Сукенка, на яку збирала гроші півроку…. І там і пошита …
Нині серед купи речей, які передають нам на стрічки, дівчата натрапили на платтячко із запискою, причіпленою шпилькою.
Принесли показати. Читаю записку і відчуваю, що ні дихати, ні говорити не можу. Накочує…
Бо знаю власницю цієї сукенки. І знаю її історію…
Любов Погонюк – у дівоцтві – Піддубій з Кунина. У 14 років стала зв’язковою в УПА, а в 15 її заарештували й після звичних для совітів процедур допитів з катуваннями – табори у Воркуті. А далі – заслання без права повертатися додому…
Років з 9 тому, ще працюючи на РТБ – робили програму, як казали, кіно про тіточку Любу…
Нині вона уже дуууже поважного віку.
І ось вирішила бодай якось долучитися до доброї справи…
“Хай маскувальна сітка охороняє від ворогів… Слава Україні!”
Це платтячко ми не різали. Воно піде в музей. Це платтячко – це історія…
Це платтячко – зв’язок поколінь та епох.
Зелене Любине платтячко…
Дякую, Боже, за людей…