Якось випадково зустрівся у міському автобусі зі своїм знайомим. Це був кінець робочого дня, і у салоні було чимало людей.
– Чим ти зараз займаєшся, – спитав його.
– Магією, – відповів коротко і загадково усміхнувся.
– Магією?!.. – здивовано перепитав.
– Ось зараз побачиш.
Він акуратно пробрався до виходу, усміхнувся до кондукторки – уже не зовсім молодій пані, і промовив:
– Дякую вам! Ви завжди такі милі і привітні!
На обличчі жінки була позначена втома, яка зазвичай приходить укінці робочого дня. Після слів мого знайомого її обличчя розцвіло усмішкою:
– Дякую, пане!
А далі з жінкою відбулися метаморфози. Вона наче помолодшала на десять літ і на кожній зупинці пасажирів проводжала з побажанням:
– Хай вам щастить! Усього доброго! Будьте здорові!..
У салоні пасажири наче стали привітнішими один до одного. Ніхто не сварився за те, що хтось там комусь наступив на ногу, що зазвичай трапляється у переповненому транспорті. У випадку, якщо таке сталося, чемно вибачалися зі словом «Буває».
І справді – магія, – подумав я. Достатньо трохи уваги, привітності у ставленні один до одного, і так швидко може все помінятися – люди наче стають іншими.