Бабуся моєї подруги з Сербії, коли бомбили Белград, пекла онукам на сніданок оладки та робила з ними уроки. Заняття у школах скасували, але вона все одно діставала зошити та підручники та змушувала малюків вирішувати приклади та вчити граматику.
Її зять, батько моєї подруги, питав її: “Мамо, ну, навіщо ви, адже війна”. А вона йому відповідала, що поки є можливість, вона пектиме оладки і вирішуватиме завдання. Так вона створювала навколо себе порядок.
Дочка іншої моєї подруги з Єревану під час війни у Вірменії, зібрала всі старі в’язані речі, розпустила їх та в’язала нові для батька та брата. І собі різнобарвну спідницю шестиклінку. Так вона робила світ теплішим і красивішим.
Моя прабабуся під час великої вітчизняної носила воду з річки і щодня купала дітей, мила підлогу та стирала одяг. Це був її спосіб зробити простір чистішим.
Паніка – найкраща подруга війни.
Страх – її найкращий друг.
Новини, гасла, срач у коментарях, провокації – збільшує ентропію. І множить зло. Подумайте про те, що ви можете робити для себе. Подумайте про те, що ви можете зробити зараз для інших.
Я зараз закінчу цей пост і піду мити сантехніку: два унітази, дві душові кабіни, три раковини та дзеркала. Це те, що я можу зробити для порядку навколо.
Ви це те, що ви зараз вибираєте. Я вибираю зараз дбати про себе. Поки що у мене є можливість я буду створювати порядок, і робити світ теплішим і красивішим.
Це все, що я хотіла вам сказати сьогодні. Обіймаю!
Олена Пастернак
