14 факторів, які говорять про те, що ваша дитина емоційно благополучна
Для дітей

14 факторів, які говорять про те, що ваша дитина емоційно благополучна

Основа емоційного благополуччя дитини формується у дитячому віці та залежить від різних факторів.

Здебільшого емоційне благополуччя дитини залежить від ставлення рідних та близьких людей, їхньої реакції на її поведінку, а також від середовища проживання та оточення.

Щоб виховати емоційно благополучну дитину, батьки повинні навчити її довіряти близькому оточенню, сформувати правильне ставлення до «поганих» вчинків, а також забезпечити тісну взаємодію дитини з рідними, близькими та друзями.

Батькам важливо не лише правильно організувати спільне дозвілля з дитиною, а й сприяти прояву гуманних почуттів. На емоційне благополуччя також впливає те, чи навчили батьки співпереживати та відчувати настрій інших людей та чи сформували у дитини адекватну самооцінку.

Психологи відзначають, що емоційне благополуччя дитини та майбутньої дорослої людини також залежать від того, чи навчили її батьки висловлювати не тільки позитивні емоції, такі як радість і захоплення, а й негативні – наприклад, як спрямувати поганий настрій у позитивне русло.

Ще один важливий пункт – не забувати про потреби дитини в тілесному контакті – таких як погладжування або обійми. Це також впливає на його емоційне благополуччя.

Фактори, які говорять про те, що ваша дитина емоційно благополучна:

  • вона товариська;
  • вона доброзичлива;
  • вона часто усміхається;
  • вона ласкава з рідними і близькими;
  • вона безпосередньо веде себе в різних ситуаціях;
  • вона здатна вислухати інших;
  • вона не хамить, але здатна довести свою точку зору;
  • пояснюючи свій вибір, вона не виявляє агресії;
  • вона не бере чужі речі без потреби;
  • вона знаходить виважене рішення в конфліктних ситуаціях;
  • вона виявляє почуття гумору;
  • вона не підвищує голос;
  • вона зважає на думку оточуючих;
  • вона прислухається до порад дорослих.

Як виростити дитину емоційно благополучною?

Якщо ваша дитина не робить того, що перераховано у списку вище, не пізно все виправити!

Що робити?

Важливо приділяти більше часу своїм дітям, не забувати про спільні ігри – як удома, так і на свіжому повітрі.

Читайте книги разом, обговорюйте їхніх героїв.

На своєму прикладі показуйте значущість сім’ї, а також довіряйте малюкові свої «секрети» і вчіть співпереживати – людям чи тваринам, які потрапили в халепу.

Також навчіть знаходити вихід із труднощів і постарайтеся стати малюку найближчим другом.

Вчіть дитину бути уважною до оточення і намагайтеся обмежити її від внутрішньосімейних конфліктів.

Найголовніше – пам’ятайте, що дитині потрібна турбота, ласка, розуміння!

За матеріалами