Це не слова підтримки! 5 батьківських фраз, у яких дитина чує приниження
Для дітей

Це не слова підтримки! 5 батьківських фраз, у яких дитина чує приниження

Іноді намагаючись підтримати дитину, ми говоримо фрази, які насправді шкодять її розвитку.

Багато висловлювань батьків, які нібито є словами підтримки, насправді сильно травмують психіку дитини. Називаємо 5 батьківських фраз, у яких дитина чує приниження, а чи не слова підтримки:

1. «Візьми себе в руки і вистачить плакати»

Одна з найпоширеніших принизливих фраз батьків у спілкуванні з дитиною. Ця фраза ігнорує емоції дитини та закликає її придушити їх.

У такі моменти дитина почувається дуже вразливою та позбавленою голосу, адже замість того, щоб зрозуміти її та допомогти пережити негативні емоції, батьки, м’яко кажучи, «затикають» їй рота.

У цій фразі відсутня підтримка та співпереживання, які так потрібні малюкові в цей момент.

2. «Не засмучуйся через дрібниці!»

Вимовляючи фрази, подібні до цієї, батьки повністю знецінюють те, що має для дитини велике значення. Коли ви кажете такі слова, ви даєте дитині зрозуміти, що не ставитеся до її переживань серйозно.

Для того, щоб підтримати малюка в ці хвилини, допоможіть йому пережити ці емоції і покажіть, що вам важливо все, що його турбує.

3. «У тебе не вийде, давай я все зроблю сам»

Такі фрази програмують дитину на невдачу. Ви вважаєте, що пропонуєте їй допомогу, проте насправді дитина сприймає це як приниження, адже ви кажете їй, що у нього не вийшло і не вийде.

Батьки мають вірити у свою дитину. Якщо ви робитимете все за неї. то ризикуєте виховати безвідповідальну і безініціативну людину, яка у всьому покладатиметься на інших.

4. «Не переживай, що в тебе не вийшло»

Здавалося б, такою фразою ви виявляєте співчуття і намагаєтеся підбадьорити свою дитину. Але ні. Дитина сприймає подібні фрази так, ніби вона ні на що не здатна. Таким чином ви позбавляєте її мотивації, впевненості у собі та у своїх силах. Це зовсім не втіха для малюка, а лише ще один доказ того, що він невдаха.

5. «Не потрібно мені допомагати, я сама!»

Досить часто батьки позбавляють дитину можливості допомагати їм – наприклад, у побуті. Ми боїмося, що вона розіб’є чашку чи не донесе тарілку з їжею. Однак так ми позбавляємо дітей будь-якого бажання допомагати батькам у будь-яких ситуаціях, демонструючи недовіру та ставлячи дитину «нижче за себе». Долучайте дітей до домашніх справ – покажіть, що вони важливі та подякуйте за докладені зусилля.

За матеріалами