Звідки беруться зрадники
Психологія

Звідки беруться зрадники

Завжди цікаво знати: звідки беруться зрадники? Чи просто підлі люди? Коли людина починає свій шлях зради? Чи можна передбачити її дії заздалегідь? Здатність до зради побачити?

Один мій знайомий здійснив підлість. Повсякденну і цілком очікувану. Він і раніше робив низькі вчинки, просто тепер це торкнулося мене. І анітрохи не здивувало.

Коли цей знайомий навчався у початковій школі, у них у сім’ї помер кіт. Цей кіт довго прожив із своїми господарями. І наче його любили, — не знаю. Але прожив вихованець довго у сім’ї.

І зранку батьки знайшли померлого кота. Мама загорнула його в пакет і дала синові, щоб те сміття викинув з відра і заодно кота теж викинув. У смітник. У сміттєвий бак. Син так і вчинив. І сім’я продовжила жити далі.

Мене вразив цей випадок. Знайомий його просто розповів мимохіть; до речі, як дрібний та незначний епізод. Він не розумів, що мене зачепило і засмутило. Це була звичайна ситуація. Жодної травми він не відчував. Кіт помер. Значить, його треба викинути. Навіщо він потрібен? У смітник його віднесли, це природно.

Ця людина зраджувала друзів, коли вони переставали бути потрібними.

Зраджував жінкам, коли з’являвся хтось красивіший і молодший.

Залишав дітей, — раз він пішов із шлюбу, діти не надто потрібні. І в іншому шлюбі він чинив так само. Хоча начебто спочатку любив дітей!

Він вірно служив одному політику та співав йому дифірамби. А коли в того почалися неприємності, він його полив брудом і перекинувся до іншого. Миттєво.

Можна довго перераховувати події та вчинки. Але зміст їх завжди був однаковий: коли ця людина бачила щось краще і втрачала інтерес до старого, то це старе спокійно викидала у смітник. Навіщо воно потрібне? Був кіт і не стало.

Це принцип його сім’ї та його роду – спокійна зрада. Нічого поганого в цьому він не бачив. То була норма його сім’ї. Як нормою було людоїдство в сім’ї дикуна П’ятниці, а що такого? Просто ще один пункт у меню.

Цих людей нічим не виправити. Вони бояться лише розголосу та покарання за зраду. Вони розуміють, що інші люди можуть їх засудити і якось вплинути на їхнє становище. Позбавити чогось. Тому йдуть до смітника, озираючись; щоб ніхто не побачив. І викидають старого друга чи колишнього кумира. А потім спокійнісінько живуть далі, не відчуваючи жодних докорів.

Настане день, коли вони знайдуть своє місце, ці холодні і хитрі люди. Їх туди теж хтось понесе. Часто так і буває.

Автор: Ганна Кір’янова