“Нелюбов – це коли не можна заважати…” Ось як зрозуміти, що вас не кохають!
Психологія

“Нелюбов – це коли не можна заважати…” Ось як зрозуміти, що вас не кохають!

Нелюбов – це коли не можна заважати. Розмовляти, сміятися чи лізти з обіймами. Не можна розповідати про свої переживання – це дурість, а не переживання. Не можна щось просити — треба розуміти, що зараз тяжке становище. І взагалі, навіщо тобі це?

Не можна розраховувати на допомогу, дорослі люди повинні самостійно впоратися. Навіть якщо їм п’ять років. Це вже солідний вік. А якщо 35 — то взагалі старість. І нема чого так вбиратися в такому поважному віці.

Нелюбов – коли не сварять особливо, але й не хвалять. Не помічають. Коли незручно їсти при близькій людині, вона може сказати, що ти багато їси. А приготовлену тобою їжу людина з’їсть і нічого не скаже. І не помітить зусиль, коли прибереш і квіточки у вазу поставиш.

Нелюбов – коли нічого не можна. Коли дратуєш, заважаєш, лізеш, несеш нісенітниці, виносиш мозок, сиди смирно в куточку і чекай, коли тебе поведуть гуляти. І не скули, не ний, не реви, — смирно сиди і чекай.

Коли не заступаються та кажуть: сам винен! – це не любов. Коли нічого не дарують – нелюбов. Коли шкода грошей на тебе – це нелюбов. Це не ненависть. Це іноді ще гірше, бо ненавидять за щось із заздрощів, наприклад. І можна піти чи здачі дати.

А не люблять – просто так. Хоча кажуть: «Та люблю я тебе, тільки відчепися, знову ти за своє!». Оце і є — нелюбов. І від неї вмирають. Особливо старенькі, діти та собаки. І дорослі люди, які беззахисні та чутливі.

Нелюбов робить людину боязкою, незграбною, затиснутою і негарною; вона боїться все зіпсувати, завадити, роздратувати.

Тут нічого не вдієш; якщо є сили – треба йти хоч із вузликом на паличці. Або хоча б ясно зрозуміти це нелюбов. НЕЛЮБОВ.

Автор: Ганна Кір’янова