Про неідеальність: 8 причин появи комплексу «поганої матері»
Для дітей

Про неідеальність: 8 причин появи комплексу «поганої матері»

Усі можливі заперечення все одно приводять до негативних думок типу «Я все роблю не так» або навіть «Я погана мама». А чому? Існує багато причин для непокоєння, але виділяють вісім основних:

1. “Я ДОЗВОЛЯЮ ДИТИНІ ДИВИТИСЯ ЗАБАГАТО МУЛЬТФІЛЬМІВ”

Кажуть, що денна норма – дві години. У цей час включають перегляд інтернету, ТБ та ігри на смартфоні. Здається, що 120 хвилин це не багато для дитини і немає про що турбуватися, враховуючи, що після дитячого садочку лишається три години до сну, щоб помитися, погратися і почитати казку. В теорії правильною мамою бути нескладно.

Але чомусь все йде не так, як хотілось би. Дитина не миється, не грається, не читає, поки не проведе свій ліміт в ґаджеті. Дивлячись в очі дитини, наповнені благанням, ти згадується, що в дитинстві всі полюбляли грати в приставку. Єдине, технологічний прогрес дібрався до вас у віці 10 років. І це був прекрасний час.

Знайшовши виправдання, батьки вмикають дитині мультфільм і йдуть по свої справи. Слідом починаються звинувачення себе слабовольстві. Всі навкруги кричать про шкоду ґаджетів і деградацію молодого покоління, які тільки те й роблять, що дивляться відео на YouTube. А хто винен? Звичайно, батьки, які замість паперової книжки дають дитині смартфон.

А про те, що згодом буде казка, і читати дитина вже може, а алфавіт знає з двох років, забувають. Тому що не виходить протистояти технологічним спокусам.

2. “Я ЗАБАГАТО ПРАЦЮЮ”

Матері, які працюють, турбуються, що не приділяють дитині достатньо уваги. Найгірше те, що робота дійсно подобається, хочеться проводити більше часу, бо є бажання реалізуватися, більше заробляти. Адже на роботі почуваєш себе справжньою людиною і неможливо уявити себе вдома з дитиною, якій віддаєш всю себе.

З усіх сторін мами чують, що дитина має бути в пріоритеті у порівнянні з роботою і намагаються знайти собі виправдання. Дитину треба годувати, одягати, а гроші не з’являються на карті просто так.

Згодом дитина виросте і їй буде набагато цікавіше з друзями, ніж з мамою. І що тоді буде робити матір, яка втратила стаж, інтерес і навички?

Виправдання звучать дуже ствердно і ви сідаєте за роботу. Але в глибині душі все одно сидять думки про «погану матір», бо обрала роботу, а не дитину.

3. “Я ІНОДІ ЗРИВАЮСЬ”

Дітей без істерик не існує. Кожна мама стикається із скандалами. Прочитавши купу психологічних книг і порад, відомо, як заспокоїти. Зрозуміло, що крики не допоможуть, тілесні покарання – категоричне «ні», залишається лише спокійна розмова.

«Я буду гарною матір’ю», — кажете ви собі і починаєте бесіду. На жаль, не завжди виходить встановити чіткий алгоритм розмови.

Істерика дитини спрацьовує як червона кнопка для виклику ліфту на дев’ятий поверх. Один момент – зрив і крики. Це спрацьовує. І ось сумний малюк знову перетворюється на ангела, а мама проклинає себе за зрив і переживає, що нанесла дитині психологічну травму. І він буде пам’ятати це все своє життя. Пам’ятати саме цей зрив, а не турботу про нього.

Психолог заспокоює тим, що мама – людина і може зірватися. Діти не злопам’ятні, і все буде добре. Це зрозуміло, але так хочеться бути завжди хорошою.

4. “Я НЕ НАРОДИЛА ДРУГУ ДИТИНУ”

Матері однієї дитини чули питання в свою сторону про народження другої дитини. Одна з причин, щоб дитині не було нудно і завжди було з ким грати, а коли виростить буде сім’я, підтримка.

В момент, коли мама дивляться на своє чадо, яке грається в машинки, наче пізнає свій егоїзм. Думає про майбутнє і бачить, як у нього не буде підтримки у вигляді брата чи сестри. Почуває себе погано через те, що обрала особистий спокій, а не радість і щастя братської любові. Здається, що знову зробила все не так.

5. “Я МАЛО ГРАЮСЯ З ДИТИНОЮ”

Перед вами завжди буде приклад бездоганної матері, яка грає зі своїм малюком у всеможливі ігри: хованки, пірати, спектаклі, спів, малювання. Іншим мамам здається, що вони граються не так, як «потрібно».

Якщо зізнатися, то зрозуміло, що змінилися інтереси. Зараз хочеться почитати книгу, прийняти ванну, прибратися у шафі. Вже нецікаво грати в ляльки або у м’яч по п’ять годин. Є бажання гратися у свої дорослі ігри, страшно сказати – працювати. Або провести час з подругою, відправивши дитину до бабусі.

Прочитавши в інтернеті, що мама не повинна постійно розважати малюка, приходить тимчасове заспокоєння. Але дорікання собі через те, що «не дограла» завжди переслідують. Але врешті-решт настає момент, коли здається, що знову іспит на хорошу матір провалився.

6. “Я НЕ МОЖУ КУПИТИ ДИТИНІ ВСЕ, ЩО ХОЧЕТЬСЯ”

Всі мами дають собі обіцянку: моя дитина не буде ні в чому потребувати. Гори фруктів. І іграшки. Атракціони та ігрові кімнати. Діснейленд та виконане прохання Діда Мороза. Заняття англійською, музикою та фехтуванням. А не виходить.

Вибір може бути між одежею і крутою іграшкою, між книгою і машинкою. Цей вибір переслідує постійно і прохання дитини щось купити каменем лягають на серце. Через це є необхідність часто пояснювати дитині, що це життя, і так буває. Але комплекс «поганої матері» не залишає.

7. “Я НЕ ВСТЕЖИЛА ЗА ДИТИНОЮ. АБО, ЩЕ ГІРШЕ, ЗАГУБИЛА”

Багато мам признають, що хоч раз в житті з ними відбувався жах, коли вони або втратили, або не встежили за дитиною. Здавалося б, все трапляється, і це нормально — неможливо весь час бути напоготові і підстраховувати дитину. Але цього дуже хочеться. У результаті пригнічує комплекс «безвідповідальної матері».

Хочеться вірити, що таке більше не трапиться і наступного разу вийде врятувати свого малюка від прикрих ситуацій. Факт, що ти людина, не заспокоює. І у скарбничку недосконалості падає ще одна монета.

8. “ДИТИНА МНОЮ МАНІПУЛЮЄ І Я НЕ ЗАВЖДИ МОЖУ ПРОТИСТОЯТИ”

Існує думка, що піддавшись дитині, мама ніби втрачає авторитет. Усі навкруги стверджують, як у суворості виховати ідеальну дитину, яка згодом буде вдячна батькам. Тут не посперечаєшся, дисципліна – шлях у світле і забезпечене майбутнє.

Але матерям важко відказувати своїм дітям. У результаті поступок, може виникнути почуття вини за слабохарактерність.

Незважаючи на ці «помилки», мами дійсно люблять своїх дітей і ніколи не жалкують про їх народження. Просто здавалось, що вийде бути найкращою матір’ю, але це не завжди вдається.

Джерело