Як виростити щасливу дитину. Золоте правило, яке повинні знати всі батьки!
Для дітей

Як виростити щасливу дитину. Золоте правило, яке повинні знати всі батьки!

Чому багато хто вважає, що у всьому собі відмовляти заради дитини – це правильний шлях? Хіба погано, коли дітей виховують щасливі, задоволені життям матері, які транслюють позитивне ставлення до життя? Адже тоді й дитина навчиться бути щасливою також.

Материнство обов’язково передбачає жертовність. Так вважають багато матерів. Причому це ніяк не пов’язане із віком їхньої дитини. Немовля чи чадо закінчило університет – не важливо. Головне – забезпечити йому комфортне існування. У всьому собі відмовляти на користь своєї дитини – стратегія тупикова. Адже вона сама вбирає досвід самовідданості.

Навчитися бути щасливим

Думка, що дитина – це центр Всесвіту, що заради неї потрібно покласти на вівтар власне життя, існувати тільки заради дітей, досить поширена.

Цим настановам більш схильні матері: народилася дитина – все інше відійшло на другий план. Роль матері стає головною та витісняє інші жіночі ролі. Так непомітно втрачається смак життя.

Ось наша героїня вже настільки поринула у масштабні турботи про дитину, сім’ю, що це проєктується на її близьких (які, до речі, зовсім не проти, щоб про них теж трохи подбали). У ній підтримується цей самий вогонь жертовності, вона махнула рукою. «Тільки б дитина була щасливою», — думає жінка, забувши про себе, свої потреби та інтереси.

А як із дитиною? Вона вбирає досвід, наслідуючи дорослих. Бачачи поведінку мами, вчиться існувати серед повних обмежень. Жінка, пріоритетом якої є турбота про інших, втомлена, тривожна, безрадісна. Діти – як барометри емоційних станів, і вони зчитують нещиру та вимучену усмішку на обличчі мами.

Їхній досвід «збагачується» почуттям провини: «Мама сумна через мене». Копіюючи поведінку матері, дитина починає приховувати свій стан незадоволення усмішкою.

Нещасна мама – нещасна дитина

Як часто з народженням дитини жінка не має можливості хоч трохи часу присвячувати собі. Вона не освіжає гардероб, ставить собі різного роду обмеження. Пізніше вона відмовлятиме собі, щоб купити дитині дорогу іграшку. Жінка власним прикладом демонструє, що материнство — це обмеження та важка ноша.

А ще впроваджує ідею «відкладеного життя»: «Ось зберемо грошей, тоді…». Все це не зробить дитину щасливішою, проте сприяє виникненню неврозу. На прикладі мами діти ростуть з думкою, що позбавляти себе радощів, захоплень та відпочинку – це правильна життєва стратегія.

Але не слід забувати, що мама і дитина як сполучені судини у фізиці, вони обмінюються емоційними станами. Душевна судина матері порожня, значить, ділитися нічим. Тривожний стан транслюється дитині. Тільки ставши дійсно щасливою, жінка може ділитися щастям з близькими.

Ключі на щастя

Як викинути з голови ідею поневірянь та самообмежень та розпочати розвиток навичок щасливого життя? Можна, наприклад, запозичити досвід щастя в інших жителів планети.

Для профілактики стресу підійдуть фінські прийоми: калсарикянні — швидкий та результативний метод відновити сили. Вам буде потрібно правильно підібраний (найзручніший) одяг, улюблені напої, гарна музика. Відпочивши досхочу, можна перейти до тренування сису – стійкості духу. Для цього можна практикувати купання у джерелах, обтирання снігом. Ці заходи швидко приводять у ресурсний стан.

У данців можна запозичити навички хюгге: навчитися створювати у стінах свого будинку затишок та красу. Виявляться до речі в’язані речі, свічки, смачна їжа, настільні ігри.

Японська концепція Вабі-Сабі навчить відчувати радість і щастя в будь-яку погоду, витягувати з проблем користь, знаходити красу в лаконічній простоті.

Усі перелічені способи об’єднує те, що вони вчать радіти дрібницям, приймати і цінувати таке неідеальне життя.

Ідемо далі. Шотландці практикують кюрі – спосіб життя, який дає можливість спілкуватися зі світом та відчувати себе його часткою. Не треба шукати сенсу життя «десь там». Він усередині нас, і наше головне завдання – відчути та усвідомити його. «Розбавляйте» рутину чашкою смачного чаю, приємною прогулянкою, спілкуйтеся з природою, вмійте бачити її красу.

Любіть життя і передавайте цю любов своїй дитині. Навчіть її бути щасливою. Адже негараздів та проблем вистачить і на її долю, коли вона стане дорослою.

Речицька Соломія
Речицька Соломія

Пишу про затишок у домі, просту й смачну кулінарію, матеріали для дітей, психологію та статті для щоденного натхнення. Люблю додавати в тексти легкий гумор і теплі емоції, які роблять читання приємним і живим.