Для лікування подагри, гострого артриту, поліміозиту, системного червоного вовчака та інших ревматичних захворювань, застосовуються синтетичні глюкокортикоїди — преднізон, преднізолон, метилпреднізолон, бетаметазон, тріамцинолон та дексаметазон.
Це синтетичні аналоги природних гормонів, що виробляються корою надниркової залози людини. Вони можуть бути представлені в різних лікарських формах, від чого залежить терапевтичний ефект та тривалість лікування.
Особливості глюкокортикоїдів
Широке застосування в медицині препарати отримали завдяки вираженому протизапальному ефекту. Але часто призначаються у випадках, коли традиційна терапія чи прийом нестероїдних протизапальних засобів виявилися неефективними. За хімічним складом ГК поділяються на два види:
- нефторовані — преднізон, преднізолон, метилпреднізолон;
- фторовані — бетаметазон, дексаметазон, тріамцинолон, флуметазон та ін. Наявність фтору зменшує мінералокортикоїдні властивості, але підвищує ризик розвитку міопатії (м’язової слабкості).
Тому пацієнтам з дерматоміозитом або міопатією не рекомендується застосовувати препарати на основі дексаметазону, триамцинолону та бетаметазону. Не дивлячись на те, що всі синтетичні ГК характеризуються схожою дією, вони відрізняються співвідношенням глюкокортикоїдних і мінералокортикоїдних властивостей, що визначає вираженість протизапального ефекту та профілі небажаних реакцій. У ході досліджень, які порівнювали відносну ефективність еквівалентних доз, було доведено:
- 5 мг преднізолону відповідають 4 мг метилпреднізолону, 0,75 мг дексаметазону або бетаметазону, що необхідно враховувати при призначенні препаратів на їх основі.
- Наявність побічних ефектів у вигляді мінералокортикоїдної активності (здатність затримувати натрій, викликати набряки, підвищення артеріального тиску):
- практично відсутня — у метилпреднізолону, дексаметазону та бетаметазону;
- незначна — у преднізолону;
- висока — у кортизону та гідрокортизону.
Тому препарати на основі кортизону та гідрокортизону, які першими використовувалися для лікування ревматичних захворювань, на цей час застосовуються при гіперфункції надниркових залоз, а не з протизапальною метою.
При прийомі ГК також слід враховувати їхню тривалість дії, яка залежить від періоду напіввиведення і визначає тривалість прийому. Дексаметазон і бетаметазон використовуються для стартової та інтенсивної терапії, тому що відносяться до тривало активних речовин, а при тривалій терапії віддається перевага преднізолону та метилпреднізолону, які відрізняються оптимальним співвідношення між протизапальною дією та побічними ефектами. Незалежно від основного ГК, препарати призначаються тільки лікарем.
