Дуже часто батьки, самі не бажаючи цього, створюють негативні сценарії майбутнього для своїх дітей.
Невпевненість у собі, незадоволеність своїм виглядом, занижена самооцінка, дитячі приховані образи та навіть глибокі психологічні травми і це ще не весь перелік великого списку, який дитина забере з собою в доросле життя, якщо хоча б в одного з її батьків будуть токсичні прояви, які ми зараз розберемо.
Дізнайтеся, чи не припускаєтеся ви таких помилок щодо своїх дітей. А так само проаналізуйте, якщо подібне було у вас у дитинстві, то можливо це і є причиною ваших сьогоднішніх невдач, незадоволеності собою, відчуття, що ви проживаєте не своє життя. Але пам’ятайте, що це теж можна змінити.
1. Постійна критика.
Токсичні батьки ніколи не хвалять свою дитину, бо вважають, що похвала погано впливає на сприйняття, і її можна “перехвалити”. Вони впадають у крайнощі, постійно критикуючи свого сина чи доньку: їхні дії, зовнішній вигляд, зайву вагу, одяг і зачіску, захоплення і мрії та нав’язують свої вигадані норми.
При цьому батьки не розуміють, наскільки боляче можуть поранити їхні кинуті мимохідь слова.
У результаті в маленької людини формується “внутрішній критик”, який у дорослому житті обмежує свободу вибору, заважає самостійно ухвалювати рішення і взагалі діяти та розвиватися.
Така людина в житті пливе за течією, за принципом “Краще синиця в руці”. І, найімовірніше, ніколи не стане лідером, не доб’ється успіхів ні в кар’єрному, ні в особистісному зростанні.
2. Порушення особистих кордонів.
Для токсичних батьків немає поняття особистих кордонів дитини, вони можуть прочитати щоденник, особисте листування, перевірити телефон, попорпатися в речах, входять до її кімнати без стуку. Таким чином вони намагаються з’ясувати деталі її особистого життя.
А пізніше, вже в дорослому житті, можуть приїхати в гості без попередження, нескінченно надзвонювати, і навіть вимагати дублікат ключів від вашої квартири.
Діти, чиї особисті кордони ніколи не поважали, у дорослому житті надалі можуть стати жертвами психологічного насильства.
3. Тягар для батьків.
Буває, що дитина від батьків чує на свою адресу такі фрази, як:
- “Ти мені дуже дорого обходишся”;
- “Я стільки грошей витратила на тебе”;
- “Через тебе я так втомлююся”.
Через ці фрази дитина починає почуватися зайвою, непотрібною, думає, що її потреби суттєво б’ють по кишені батьків.
Такі фрази завдають шкоди дитині, вона закривається в собі, а потім починає приховувати свої бажання та потреби. Надалі їй складно буде обирати, куди вступити вчитися далі, а потім професію. Таким людям буде дуже складно витрачати на себе гроші, тому що при цьому вони почуватимуться винними.
4. Порожні обіцянки.
Часто, щоб домогтися від дитини потрібної поведінки, батьки кажуть: “Якщо ти зробиш те, про що я прошу, то я куплю тобі це”, але згодом, вони забувають або забивають на свої домовленості.
Такі систематичне невиконання обіцянок підривають довіру дитини спочатку до батьків, а потім до всіх оточуючих людей.
У такої людини не буде довірчих стосунків ні в сім’ї, ні на роботі. Вона весь час шукатиме підступу і чекатиме на обман.
5. Порівняння з іншими.
Батьки порівнюють свою дитину з іншими дітьми, мотивуючи тим, що потрібно рівнятися на того іншого, своїх брата чи сестру, сина чи доньку сусідки тощо.
Бо він чи вона кращі в усьому. Добре вчиться, займається спортом, захоплюється танцями тощо.
Порівнюючи свою дитину з іншими дітьми, батьки занижують її самооцінку, і малюк починає почуватися “другим”, гіршим за інших, розвивається комплекс неповноцінності.
Поступово він звикає до такої обстановки в сім’ї. І починає думати, що це нормально.
І згодом переносить цю модель на все своє життя. Наприклад, дівчина перебуває у стосунках із чоловіком, який постійно порівнює її з іншими, через що вона сильно страждає. Але при цьому їй здається, що проблема саме в ній, і іншого ставлення до себе вона не заслуговує.
6. Нехтування думкою дитини.
Що вдягнути, яку футболку купити, яку стрижку зробити, з ким дружити і не дружити, чим захоплюватися, як вчинити в тій чи іншій ситуації. При цьому на всі заяви дитини батьки категорично заявляють, що та ще нічого не розуміє, і щоразу знаходитимуть різноманітні відмовки, які й заважають дорослішати та самостійно ухвалювати рішення.
Якщо дитина не має прав і можливостей висловлювати свою думку та приймати рішень. То в дорослому віці вона придушуватиме свої амбіції та бажання. Не зможе реалізувати свої ідеї в життя через постійні сумніви в собі.
7. Ти помилка, ти перешкода.
Іноді дитина на свою адресу чує такі фрази:
- “Краще б ти не народився”
- “Як добре, коли тебе немає поруч”,
- “Коли ти народився, мені довелося кинути навчання”
- “Ми так хотіли хлопчика, а народилася дівчинка”
Подібні фрази змушують дитину відчути себе винуватою у всіх проблемах, і якщо її не буде, то всім від цього стане тільки добре. Це гнітюче почуття може перерости в установку “не живи”, яку тією чи іншою мірою мають люди, які день у день повільно вбивають себе (сигарети, алкоголь, інші шкідливі речовини).
А також ті, хто часто ризикують своїм життям (безбашенні перегони на високих швидкостях, невиправданий ризик і різні небезпечні трюки).
Там, де є висока ймовірність раніше піти з життя.
Не допускайте подібної токсичної поведінки, а краще щодня говоріть своєму малюкові найпотрібніші для нього фрази:
- Я люблю тебе!
- Як добре що ти в мене є!
Кожна дитина хоче відчувати і розуміти, що її люблять не за хороші оцінки і поведінку, а просто тому що вона така є.
- У тебе все вийде!
- Я тобою пишаюся!
Тому що батьківська підтримка – головний оберіг від усіх невдач, захист і опора людини на все її життя.
