Звісно, скільки людей, стільки й лакмусових папірців підтвердження любові. Найпоширеніші: щирість, елементарна повага, інтерес і турбота. Хоча, як це не сумно, багато хто живе без усього цього, задовольняючись своїми вигадками з голови на предмет любові.
А потім почала думати, а як перевірити і з’ясувати, що ти дійсно кохана? Що показує справжнє кохання?
Знову все виявилося дуже просто – розмова замість відходів у невідомість до кращих часів.
Тільки в обговоренні можна дістатися до проблеми, яку можна вирішити. Якщо люди не можуть розмовляти одне з одним, то значить, вони не хочуть вирішувати і виправляти. Точніше, найчастіше це хтось один не хоче, щоб нічого не змінювати. Другий же чекає, чекає, страждає, придумує якісь дива з порятунку…
Куди не глянь зараз – чоловік увесь такий діловий – прийшов, потім пішов а жінка нещасна ходить і гадає – повернеться, не повернеться, що вона зробила не так, коли не так курку приготувала, де не так посміхнулася.
Зрозумій одну просту річ: якщо твій чоловік не здатний розмовляти з тобою про все, що тебе турбує і хвилює (на хвилиночку, це важливі складові твого життя, твого здоров’я і комфорту), то ніякого кохання немає. Так, ти його любиш. А він тебе – ні.
Йому все одно, що ти не спиш, переживаєш, незатишно почуваєшся і нервуєш. Він просто йде від цієї історії куди подалі, відпочиває там від цього і заодно чекає, коли ж ти примчишся і станеш повертати неймовірного принца, єдиного у своєму роді.
І головне знаєш що? Він не просто чекає, коли ти будеш його повертати. Він чекає, коли ти змінишся, станеш покращено-зручною версією для нього.
Ми ж, жінки, що творимо, коли з нами не можуть поговорити, тікають від розмов, змушують варитися в каші власних думок – ми починаємо все брати на себе!
Ми колупаємося в собі, наче дитина ложкою в каші: витягаємо свої невисловлені й непромовлені “грудочки” і починаємо їх спочатку роздивлятися, потім намагаємося розім’яти, а потім зробити невидимими. Це виправдання його вчинків, притягування за вуха почуттів, яких немає, тощо.
У цей самий момент ми самих себе намагаємося розмазати по тарілці власного ж життя – зробити неважливим і невидимим те, що нам справді важливе: необхідно або усунути, або з’ясувати, чимось поділитися, дізнатися, почути і висловити.
Ти перетворюєшся на мамку-няньку, недбайливого офіціанта, який обслуговує Пана.
Не такі йому, бачиш, твої “грудочки”…
Кумедно, що половину цих “грудочок” навернулося завдяки неуважності, невмінню і небажанню йти на діалог твого чоловіка.
Заварив, як то кажуть, кашу, а розхльобувати тобі.
І ось ти мучишся, страждаєш, вишукуєш у собі мільярд причин і цих самих “грудочок”, потім втрачаєш себе, припиняєш себе поважати і цінувати. Якраз такого ефекту і домагається та сторона-маніпулятор, не готова до жодних стосунків і вже точно до любові. Точніше, люблять там тільки себе.
[ad]
Зате якщо ця людина раптом щось затіє або захоче поговорити про своє, отримати підтримку, турботу, пораду, смачно поїсти або навіть зайнятися сексом, – ти ж одразу ж тут як тут – з “повною тацею” страв і всього найкращого.
Запам’ятай одну просту дрібничку, а краще поклади її у свою сумочку і ніколи не забувай, – ти така одна, і ти маєш повне право на розмову, на розуміння того, що відбувається, на можливість поділитися своїми почуттями і думками. Ти не прислуга для зручного життя і ти не можеш бути 24/7 зручною, тихою і в усьому підходящою.
Відходом від розмов чоловік стирає найважливіший етап притирання і справжнього знайомства один з одним. А коли ми не особливо вдумуємося в ситуацію або те, що відбувається, не хочемо нічого знати і прояснювати? Правильно, коли нам це не цікаво і затримуватися ми тут надовго не плануємо. Якщо і затримаємося, то як гість або прилипала – з комфортом, зручністю і цим ось “моя хата скраю, ти ж сама дозволила”.
Бережи свої “грудочки” і не поспішай їх розмазувати по тарілці заради когось. Тому що це не грудочки зовсім, а твої прикраси і перлинки справжності, щирості, прояву любові, твого характеру, твоїх думок і переживань.
Господині життя на замітку: щоразу, коли тобі необхідно поговорити, з’ясувати, поділитися тощо. – відстежуй – ти наодинці з собою це робиш, чи ж поруч є Людина.
Той, хто любить, – уміє розмовляти, тому що йому теж ВАЖЛИВО. Йому з тобою жити все життя.
Між іншим, це і не тільки чоловіків стосується. Часто і подруги з колегами змушують нас боротися з “грудочками”, тому що ми їм не важливі і явно не любимі. Тут хоч можна пробачити, дати знижку – з ними не жити все життя, дітей не народжувати, і не любити їх усією душею, як уміє жінка чоловіка і навпаки.
