Коли ми обираємо одне одного випадковостей немає, а є 3 причини такого вибору. Чому чоловік закохався саме в цю жінку? Чому жінка з усіх своїх кавалерів обрала саме цього чоловіка?
Три причини, за якими ми обираємо одне одного:
1. Підсвідомий ідеал
У підсвідомості кожного з нас є образ ідеального представника протилежної статі, і щойно з’являється хтось більш-менш схожий на цей ідеал, ми закохуємося в цю людину.
У кожного з нас у житті відбуваються фатальні, доленосні зустрічі, коли ми, тільки трохи поспілкувавшись із людиною, розуміємо, що ось він – наш ідеал. Збоку така зустріч може здатися фантастичним збігом, коли сама доля зводить чоловіка і жінку один з одним. Але насправді подібні зустрічі не випадкові, оскільки вони є результатом нашого підсвідомого пошуку ідеального партнера.
2. Нарцисичний пошук
Підсвідомо ми обираємо партнера, що володіє тими якостями характеру, які ми хотіли б бачити в собі. Тобто, ми шукаємо в партнері ідеалізоване відображення самого себе.
3. Пошук Едіпа
Майже в кожному чоловікові більшою чи меншою мірою присутній комплекс Едіпа, а в жінці – комплекс Електри. Тому жінки дуже часто закохуються в чоловіків, які чимось схожі на їхнього батька, а чоловіки шукають дружину, схожу на матір. Але, якщо стосунки з батьками були дуже поганими, може вийти і навпаки – що менша схожість, то сильніша симпатія.
Випадковостей не буває
Часом ми самі не до кінця розуміємо, чому закохалися саме в цю людину, і чому продовжуємо любити її, незважаючи на те, що вона ставиться до нас не так, як нам би хотілося.
Ми закохуємося в тих людей, зовнішній образ і поведінка яких відповідає нашому підсвідомому образу ідеального чоловіка чи ідеальної жінки. Коли перед нами з’являється новий представник протилежної статі, ми завжди неусвідомлено порівнюємо його з нашим ідеалом і оцінюємо, наскільки він йому відповідає. Причому, оцінка ця відбувається за лічені хвилини. Іноді, тільки 5 хвилин поспілкувавшись із людиною, ми вже закохані в неї. На інших, може, красивіших і розумніших, ми навіть не поглянемо.
Як би ми не намагалися обирати собі партнера для життя розумом, наша підсвідомість однаково знайде як звести нас саме з тією людиною, яку ми обираємо підсвідомо. Саме тому ми дуже часто зазнаємо фіаско в особистому житті, обираючи собі однотипних партнерів, навіть попри те, що спілкування з ними приносить нам більше страждань, ніж радості.
Той, хто мене доповнить
Найчастіше, ми закохуємося не в людину, а в ідеалізований образ самих себе, який ми бачимо в ній. Таке часто трапляється з людьми, які в глибині душі не дуже собою задоволені і хотіли б бути кращими – сміливішими, рішучішими, успішнішими, красивішими тощо. І коли поруч із нами з’являється людина, яка, як нам здається, володіє всіма тими якостями, яких бракує нам, ми відчуваємо підсвідоме бажання злитися з нею в одне ціле і нас починає тягнути до неї, як магнітом.
Стосунки з людиною, яка начебто доповнює наші недоліки своїми перевагами, лестять нашому самолюбству і дають змогу позбуватися внутрішніх комплексів. У результаті ми стаємо впевненішими в собі, наша самооцінка підвищується.
Іноді ми шукаємо людину, яка б нас доповнила, підсвідомо, а іноді наш вибір цілком усвідомлений і раціональний, наприклад, жінка знаходить чоловіка, який оберігатиме її від проблем і труднощів.
Але іноді буває й так, що ми підсвідомо шукаємо партнера, на якого змогли б проектувати ті якості характеру, які нам у собі не подобаються, або яких ми соромимося. Як правило, вибір партнера не за достоїнствами, а за недоліками, властивий гордовитим і самолюбним людям, які не терплять чужої переваги і люблять самостверджуватися за рахунок інших.
Лікувати подібне подібним
Психологи давно звернули увагу на той факт, що ми воліємо спілкуватися з людьми, які чимось на нас схожі. І що сильніше схожа на нас людина (зовнішністю і характером), то комфортніше нам бути поруч із нею. Не слід забувати, що схожі люди мають не тільки схожі переваги, а й схожі недоліки. З одного боку, коли в людей схожі недоліки, вони менше комплексують під час спілкування одне з одним, і це часто робить їхні стосунки дуже міцними і тривалими. Але, з іншого боку, уявіть собі чоловіка і жінку, які обидва вперті, самолюбні. Тому пошук повністю «дзеркального» партнера навряд чи може призвести до чогось хорошого.
Пошук Едіпа
Кожна людина має в підсвідомості образ ідеального партнера, на формування якого має величезний вплив дитячий досвід стосунків із батьками протилежної статі. Причому, цей вплив може бути як зі знаком «плюс», так і зі знаком «мінус».
Приміром, якщо в дитинстві жінка захоплювалася своїм батьком, була улюбленою «татовою донькою», то дуже ймовірно, що все життя її неусвідомлено тягнутиме до чоловіків, які зовні нагадують їй батька. Якщо ж стосунки з батьком були поганими, то, найімовірніше, жінка буде підсвідомо вишукувати чоловіків, які виявляться повною протилежністю її батькові.
Скоріше можна сказати, що в партнері ми хочемо побачити ідеалізований образ батька або матері. Тому, як жінки, що мають комплекс Електри, так і чоловіки, яким притаманний Едіпів комплекс, не вміють вибудовувати з партнером рівноправні стосунки і водночас очікують, що партнер забезпечить їм захищеність від зовнішнього світу, яку насправді можуть дати людині тільки батьки. Комплекси Едіпа й Електри притаманні тільки тим, хто не зміг подолати психологічну залежність від батьків і стати зрілою, самодостатньою особистістю
Закоханість, аромат і… імунітет. Хімія кохання.
Далеко не останню роль при виникненні взаємного потягу відіграють природні запахи людського тіла. Вчені встановили, що наш організм виробляє особливі речовини – феромони – в яких закодована інформація про нашу імунну систему, а також про нашу сексуальність.
І ці феромони ми вловлюємо за допомогою спеціальних рецепторів – «вомероназальної» системи нюху. Коли ми зустрічаємо симпатичного представника протилежної статі, ми реагуємо не тільки на його зовнішність, а й на його феромони – наш мозок, проаналізувавши інформацію, закодовану у феромонах, «вирішує», закохатися нам у цю людину чи не закохатися. Є не дуже привабливі зовні чоловіки й жінки, які, тим не менш, притягують протилежну стать як магнітом, а є красиві люди, яким, незважаючи на красу, дуже не щастить у коханні.
Нове кохання з’являється в нашому житті тільки тоді, коли ми психологічно до нього готові. Що більш завищені наші вимоги, і що сильніше ми ідеалізуємо потенційного партнера, то менше в нас шансів зав’язати вдалі й довгострокові любовні стосунки. Дівчина, яка чекає на казково прекрасного принца, навряд чи зверне увагу на закоханого в неї доброго і порядного чоловіка, якщо він буде не надто гарний і привабливий. Чоловік, який сподівається на зустріч із жінкою, що виявиться красунею, розумницею, турботливою дружиною і доброю господинею, з поступливим, поступливим характером і прекрасними манерами, може прочекати цю зустріч усе своє життя, не помітивши цілком гідних жінок, готових відповісти йому взаємністю.
