В мозку людини зберігається величезна кількість інформації, яку вона не усвідомлює у звичайному житті: вона закладається туди, як правило, в дитинстві за допомогою реакцій на навколишній світ і набутого досвіду. І хоча вона міститься дуже глибоко, наші думки та вчинки в дорослому віці постійно опиняються під її впливом – так, певні фрази в мовленні можуть натякати на травмувальні події в нашому минулому. Щоправда, радше оточуючим, ніж нам самим.
1. «МЕНІ ЗДАЄТЬСЯ…»
Фраза з цими словами свідчить про глибоко прихований страх помилитися, про бажання або прагнення бути ідеальними в очах оточуючих. Вона страхує від можливої помилки, дає можливість у майбутньому підтвердити те, що здається істинним. Її використання може пояснюватися сильною критикою з боку дорослих у вашому дитинстві. Нерідко вона зустрічається і в мовленні людей із синдромом самозванця.
Крім того, це слова – сигнал уникнення щирості, прямоти у висловлюванні своєї думки. Можливо, у дитинстві батьки не дуже цікавилися вашою думкою дитини, знецінювали почуття та емоції – у дорослому віці відкрито заявляти свою позицію страшно, раптом думка буде знецінена?
2. «ПРОСТО…»
Використання цього слова майже в будь-якій мовленнєвій конструкції свідчить про те, що людина не готова брати на себе відповідальність. Найімовірніше, батьки, які надмірно критикують, засуджують, у дитинстві, самі того не бажаючи, травмували психіку дитини так, що брати на себе відповідальність стало дуже тривожно. Фраза «Я готовий зробити це, просто зараз я втомився…» немовби захищає людину від відповідальності за результат у тому разі, якщо робити таки доведеться.
«Просто я хотів як краще…» – ви зробили все, що могли, але відповідальність за результат на вас не була від самого початку. «Просто так вийшло», «просто я не хотів…» – такі пояснення часто лунають від тих, хто сумнівався від самого початку і намагається виправдатися в очах оточуючих.
3. «НЕВАЖЛИВО…»
А що ж тоді важливо, якщо не ваші проблеми та думки? За такими фразами, як «не звертайте уваги», «неважливо», «не бери в голову», стоїть упевненість у тому, що свої проблеми доведеться розв’язувати самотужки. У дитинстві батьки могли вказувати вам на погану поведінку, сварити навіть за дрібні помилки, а в підлітковому віці вчили бути самостійним і залишали наодинці з важкими завданнями.
Підсумок: людина, якій важко попросити допомоги через звичку самостійно виходити з усіх неприємних ситуацій. А для співрозмовника фраза «не звертайте уваги» звучить як пропозиція сприйняти того, хто говорить, як когось малозначущого і не вдаватися в подробиці його особистості.
4. «УСЬОГО ЛИШЕ…»
Такі слова в мові дорослої людини можуть мати на увазі, що в дитячому віці її почуття і думки ніколи не сприймали всерйоз, знецінювали або навіть піддавали критиці значущими дорослими. «Це всього лише твоя думка…» – ця фраза принижує співрозмовника, змушує його виправдовуватися, доводити цінність і значущість своєї думки як такої. Тож якщо в розмові людина використовує фразу «всього лише», вона підсвідомо здається не надто приємним, а зарозумілим і зухвалим співрозмовником. А хіба хтось хоче таким здаватися?
5. «НАСПРАВДІ…»
Цей зворот несвідомо підносить того, хто говорить, над співрозмовником: людина ніби каже, що її думка є справжньою істиною. Велика ймовірність, що в дитинстві батьки робили з вас ідеальну дитину – це прагнення відповідати високим вимогам (тоді як бути абсолютно ідеальним неможливо), призвело до травми. У дорослому віці вона виражається у страху не відповідати якомусь абстрактному ідеалу партнера чи працівника і якраз-таки використанні слів «насправді».
Якщо хоч частина цих фраз використовується вами в мовленні, то варто зазирнути глибше у своє дитинство і знайти там ті події, які сьогодні психіка майстерно ховає в таких мовленнєвих конструкціях. Справа тут не зовсім у словах. Травма проявлятиметься в усіх аспектах життя – кар’єрі, побудові сімейних стосунків: страх помилки призводитиме до нездатності розвивати цікаві нові напрямки діяльності, знецінювальні фрази – до проблем зі встановленням глибоких стосунків, фрази ідеальності – до складнощів із пошуком партнера.
Робота з психологом, читання спеціальної літератури, участь у групових та індивідуальних програмах особистісних трансформацій точно допоможуть зазирнути всередину себе, відокремитися від травмувального досвіду. Відокремлення себе від нього – це та сама свобода в самовираженні, якої так часто не вистачає для відчуття «смакоти» дорослого життя!
