Можливості та перспективи здорової сепарації сина від матері залежать від виховання і тих подій, які відбуваються в дитинстві.
Є кілька стадій відділення від батьків:
Спочатку, дитина, перебуваючи в материнській утробі, перебуває в повному злитті з мамою і ні про яку сепарацію не думає.
У міру того, як дитинка росте, в животі їй стає затісно. Через дев’ять місяців стає вже дуже тісно і вона, а вірніше вони разом – і мама, і дитина, починають процес пологів.
І це перша й очевидна сепарація. Дитина стає окремою, хоч і дуже, на деякий період часу, залежною від мами.
У процесі пологів, проходячи пологові шляхи, вона прикладає багато сил до того, щоб з’явитися на світ.
Тому те, як проходять пологи, може вплинути на особистість майбутнього дорослого.
Якщо пологи були за допомогою кесаревого розтину, тобто без активної участі немовляти – воно не отримує важливого первинного досвіду подолання, перемоги над труднощами.
Народившись, дитина росте, сприймає світ, і в різний час різною мірою потребує мами.
Якщо в дитинстві дитина була відлучена від мами надовго, наприклад, з медичних причин, – це теж може позначитися на процесі подальшої сепарації.
Є дуже багато нюансів того, як народження і виховання можуть вплинути на подальше становлення особистості. І те, наскільки вільною, такою, що володіє власним ресурсом, власною енергією і життєвим планом буде людина, дуже багато в чому залежить від завершеності сепарації.
Є мами, які від початку, від самого народження, виховують дитину так, щоб вона назавжди залишилася її дитиною і не отримала самостійності.
У вдалому варіанті сепарація завершується років до 18-20, але може не статися зовсім.
Стадії сепарації:
1. Симбіоз
Якщо дитина маленька, вона дивиться на Маму, як на Бога (що, природно).
Якщо «дитині» 30 років – вона дивиться на маму, або на жінку, як на Бога – знизу вгору. (Як є, але не природно).
Якщо чоловік спілкується з жінкою «знизу» – він «застряг» у стадії симбіозу. У цій стадії він нікуди не збирається сепаруватися, може проявлятися інфантильно, і є дуже «прилиплим» до жінки, ну, або, до мами…
2. Пуер
Латинське поняття puer aeternus, що в перекладі означає «вічний юнак», запозичене з «Метаморфоз» Овідія.
У юнгіанській психології термін puer aeternus використовується для характеристики певного типу чоловіка: чарівного, привабливого, творчого, захопленого своїми мріями і фантазіями. Такі чоловіки часто зберігають підліткову психологію, навіть ставши дорослими. Як правило, самі вони сповнені життя, але люди, які їх оточують, відчувають часом дивну емоційну спустошеність.
Отже, це чоловік із підлітковою психологією.
Як це проявляється у стосунках із жінками.
Такий чоловік, незалежно від віку, ніби не награвся, не нагулявся. Він багато бере, але не вміє давати однаково в обмін. Він не готовий ухвалювати серйозних рішень і брати відповідальність.
Люблячи жінку – він не може бути з нею в постійних стабільних стосунках. Він може зраджувати, йти і знову повертатися, зникати, потім з’являтися і падати в ноги…
Така мінливість, легковажність характерні для чоловіків, які застрягли в другій стадії сепарації. У дитячому віці цій стадії відповідає той вік, коли дитина пізнає світ, але має потребу повертатися в безпечний притулок (до мами на ручки).
У дорослого чоловіка, який не пройшов цю стадію в дитинстві, немає сил на пряму конфронтацію, і діє він як маятник – куди хитнуло, там і буде. У чоловічо-жіночих стосунках це може породжувати конфлікти.
3. Пряма конфронтація
У дитинстві цей період настає тоді, коли зовнішній світ стає набагато привабливішим і багатообіцяючим, ніж життя за пазухою в мами.
Тоді, щоб вийти у великий світ – підлітку потрібно піти на пряму конфронтацію. У цей час дитячо-батьківські конфлікти посилюються і стають нестерпними ще й тому, що на цьому етапі відбувається знецінення сином матері. Щоб простіше було піти, відокремитися, йому може знадобитися знецінити матір.
Це може бути у вигляді образ, зневаги, небажання їсти те, що мама готує (краще фастфуд).
Чоловік, який застряг на цій стадії сепарації, аналогічним чином проявлятиметься у стосунках із жінками – знецінюватиме їх. У такому стані чоловік насилу сприймає цінність жінки і дивиться на неї навпаки, зверху вниз. Це може бути причиною розлучень, розриву стосунків.
Стадія 4. Нарешті!
На цій стадії чоловік помічає жінку, визнає її рівність, прислухається до її думки.
При цьому він може жити повністю автономно від мами, або дружини-мами і справлятися.
Мама тепер уже сприймається, як улюблена, як та, яка народила, але перестає бути «особливою» жінкою.
І тоді Чоловік може побудувати по-справжньому близькі та надихаючі стосунки з Жінкою.
У нашій країні з цим є складність – «культурально та історично» склалося так, що далеко не всі чоловіки досягли повної сепарації. Але, на щастя, часи змінюються.
