Страх сепарації – це боязнь дитини бути розлученою з близькими дорослими. Найчастіше він проявляється у віці 7-8 місяців і закінчується в 10. Але в деяких випадках страх може залишитися з дитиною до півтора років і пізніше. У цьому матеріалі ми поговоримо про ознаки страху сепарації і те, як допомогти дитині з ним впоратися.
Чому з’являється страх сепарації
Лікарі зазначають, що страх розлуки у віці до року – нормальне явище. Дитина розвивається і розуміє, що є окремою від дорослих особистістю. Але проблема в тому, що вона не усвідомлює, що після відсутності батьки завжди повертаються. Оскільки у дітей у цьому віці слабкі уявлення про час, вони побоюються, що розлука з мамою і татом буде дуже довгою або вони пішли назовсім.
У віці від 10 місяців до півтора року страх розлуки зазвичай минає, оскільки діти починають розуміти, що кожне розставання з ними закінчується возз’єднанням. Але іноді боязнь може перерости в тривожний розлад розлуки, який є психологічною проблемою. За нього кожна відсутність батьків, навіть недовга, супроводжується драмою, плачем, істерикою, соматичними проявами. У цьому разі рекомендують вдаватися до когнітивно-поведінкової терапії.
Як зрозуміти, що в дитини страх сепарації
Діти, які бояться розлуки, намагаються бути якомога ближче до дорослого, причому постійно. Вони можуть намагатися схопити його за ноги чи руки або плакати, варто йому ненадовго вийти в іншу кімнату. Нерідко плач викликає і нічне пробудження, якщо дитина не побачила поруч із собою батьків.
Також діти, які відчувають страх сепарації, неохоче спілкуються з нянею або близькими дорослими, які не є мамою і татом. Вони не можуть довго залишатися з ними, бо хочуть перебувати поруч виключно з батьками. Трапляються й випадки, коли мама чи тато стають фаворитом у дитини: тоді відсутність саме цього з батьків спричиняє занепокоєння та істерики.
Як допомогти дитині впоратися зі страхом сепарації
Не варто відмовлятися від розлуки, якщо хочеш допомогти дитині впоратися зі страхом сепарації. Важливо навчитися правильно взаємодіяти з нею до того, як кудись піти, а також після свого повернення.
1. Заплануй розлуку після денного сну або годування
Голодна дитина відчуває дискомфорт, який тільки посилиться, якщо до нього додасться страх розлуки. Те ж саме відбувається, якщо вона не виспалася. Якщо тобі потрібно кудись піти, заплануй справи після того, як погодуєш дитину, або її денного сну, коли вона буде більш спокійною. Особливо це правило стосується немовлят.
2. Говори про те, що ви будете робити, коли повернешся
Дитина переживає, коли ти йдеш, тому що думає, що ти можеш не повернутися. Тому варто говорити їй про те, що це обов’язково станеться. А ще описувати, чим ви займетеся: це зменшить страх і допоможе малюкові бути впевненим у тому, що ти розлучаєшся з ним не назавжди.
3. Будь розслабленою і спокійною
Багато батьків переживають, коли дитину доводиться залишити з нянею або іншими дорослими. Але коли говориш із дитиною, важливо залишатися розслабленою і спокійною. Діти чудово відчувають батьківські емоції – твоя нервозність може тільки посилити їхню тривожність.
4. Зроби прощання коротким
Чим довше триває прощання, тим більш тривожною буде дитина. Зроби прощання коротким, лаконічним, але водночас приємним для неї. Створи особливу дію, якою воно супроводжуватиметься: можеш дати дитині її улюблену іграшку або ковдру, поцілувати її в щоку або вивчити з нею незвичайне рукостискання.
5. Вкажи час, коли прийдеш, зрозумілий дитині
Для маленьких дітей позначення часу незрозумілі. Вони погано уявляють, що таке «через дві години» або «о пів на восьму». Тому варто пояснити їм, коли плануєш повернутися, більш простою мовою.
Наприклад, коли ти плануєш забрати дитину з дитячого садка після обіду, скажи їй: «Я прийду, коли закінчиться полуденок». А якщо їдеш на 3 дні у відрядження, повідом, що повернешся після трьох нічних снів.
6. Дотримуйся своїх обіцянок
Без довіри неможливо побудувати здорові стосунки з дитиною. Тому важливо підкріплювати свої слова діями. Постарайся встигати повертатися до часу, про який повідомила дитині, щоб її тривога не посилювалася.
7. Не обіцяй нагород і не лякай наслідками
Деякі батьки обіцяють, що куплять дитині щось смачне, якщо вона не буде плакати або боятися перед розлукою. Або обіцяють покарання, якщо вона буде погано поводитися в дитячому садку і проситися до мами. Такі дії неприпустимі, якщо не хочеш посилити її страх або завдати травми.
Замість цього постарайся вселити в неї впевненість, що вона з усім впорається, і запропонувати цікаве заняття, коли ви знову зустрінетеся.
