Якщо ви коли-небудь помічали, що ваша дитина почала вимовляти певні фрази, які викликають у вас тривогу і відчуття, що щось не так, то, можливо, дитині не вистачає вашої любові. Про те, які слова можна почути з вуст дітей, що відчувають брак уваги, нам розповів експерт – практичний психолог.
Що робити, якщо ваша дитина говорить такі речі? Ймовірно, їй бракує уваги та любові. Обговоримо це детальніше у статті.
1. «Ти завжди зайнятий(а) роботою і не звертаєш на мене увагу»
Дорослий, який застряг допізна на роботі – насамперед заробляє гроші для родини. Що тут може бути не так? По-перше, дитина може не розуміти, наскільки це важливо. А тим паче вона може не усвідомлювати, чому у вільний час дорослий хоче відпочити, а не йти гратися.
Візьмемо за ідею, що у вас із дитиною є діалог і ви висловлюєте свої емоції чесно. «Сину, я втомилася, хочу подивитися фільм, я буду рада, якщо ти складеш мені компанію». Якщо дитині буде нудно, не так страшно, як якщо їй буде прикро від того, що вона подумає, що вам не цікава. Діти все відчувають і все розуміють, знайдіть час поговорити.
2. «Я не знаю, що мені робити. Чому я знову виявився винним?»
Непоодинокий випадок у сім’ях, коли один із партнерів або відразу обидва навчилися зганяти свої негативні емоції на дітях. Ситуація не найприємніша, адже мова може йти про зовсім дрібні події, де для вас це дрібниця і жарт, а для дитини – величезний стрес і моральний тягар.
Зважаючи на особливості та індивідуальність підходів до кожної людини, якісь діти дуже важко переносять звинувачення на свою адресу. Якщо дитина закінчила семестр із поганими оцінками або ви пам’ятаєте дуже курйозний випадок, де чадо щось зробило не так, – не нагадуйте їй це щонового року у вигляді жарту, не обговорюйте на людях, вам це може здаватися вкрай кумедним, а дитина закриється й замкнеться в собі.
Реагувати потрібно – але у вигляді повчальних прикладів без поганих наслідків, проявіть повагу, всі припускаються помилок, особливо в таких вікових рамках.
3. «Я відчуваю, що я нікому не потрібен»
Керувати повністю вихованням і впливати на самооцінку ми не можемо, у цьому також допомагає оточення, школа, однолітки. Коли хтось дуже важливий проявляє мало інтересу або висловлює його відсутність – ми можемо цією людиною уособлювати увагу одразу всього світу, зокрема й батьків. Не любить він/вона – не любить ніхто.
Можливо, не вистачає не вашої уваги, а уваги його оточення. Важливо прищеплювати самостійність, тому спробуйте обговорити проблему і поговорити про те, що дитину турбує і як це можна виправити, дайте пораду, а не керівництво до дії.
4. «Мені здається, що ти не любиш мене так, як любиш мого брата (сестру)»
Важливо розуміти, що особистість дитини та її характер бувають доволі складними в підлітковому віці, деяким дітям потрібно більше уваги, комусь потрібен інший прояв любові.
Те, як звикли проявляти почуття ви в особі батьків, може зовсім не збігатися з тими патернами, які вже склалися у вашої дитини. Якщо однокласникам дарують подарунки, а їй ні, їй може здаватися, що її не люблять, у таких ситуаціях важливо проявляти адекватне ставлення до бажань, не перегинати палицю, але постаратися зрозуміти, якому прояву любові ваша дитина віддає перевагу. Для кожної людини, і для дитини теж – цінність подарунків насамперед в увазі, а не в ціні.
Щоб розібратися в цьому, виділіть час для спілкування. Поставте запитання, вислухайте, навчіться розуміти емоції, почуття та побажання. Пам’ятайте, що любов – це не тільки слова, а й дії. Докладіть зусиль, щоб проводити якісний час разом, показувати свою турботу і підтримку.
5. «Ти мене зовсім не розумієш»
У дорослої людини так багато турбот і справ, що можна геть забути про те, що діти в процесі свого становлення потребують постійної нашої уваги та часу. Вони потребують того, щоб бути почутими, щоб їм показали, що їх люблять, не тільки чують, а й слухають.
Як проводити час із дитиною, щоб вона відчувала нашу турботу та любов? Ось кілька прикладів, які допоможуть вам у цьому:
- Бути поруч і проводити час разом.
Діти люблять гратися на вулиці – пограйтеся на майданчику, запропонуйте улюблену гру, можна вигадати щось разом у вигляді активного дозвілля, це створить вкрай позитивний спогад.
- Мамо, я вже дорослий і помічник!
Спробуйте долучити дитину до приготування сімейної трапези, можна наголосити на значущості її допомоги, що вона не маленька, а цілком самостійна та помічниця в сім’ї.
- Музеї, виставки, театри.
Діти вбирають все як губки, варіювати проведення часу культурним відпочинком допоможе розслабитися не тільки дитині, а й вам самим.
- Не так важливий формат взаємодії, як сама подача.
Є не тільки успіхи, а й невдачі, не залишайтеся осторонь, розділяйте як хороші, так і погані моменти.
Вкрай важливо пам’ятати, що діти не завжди наважуються на вираження своїх емоцій, викликати повноцінну довіру іноді може стати справжнісіньким квестом, тож говоріть із дитиною відкрито, чесно, станьте їй старшим другом.
