Нам звична думка про те, що після розлучення, як правило, дитина залишається з матір’ю. Проте сьогодні все частіше основне право на виховання отримує батько. Юрист розповів про ситуації, коли дитині все ж краще проживати більшу частину часу з батьком, а не з матір’ю.
З ким після розлучення залишається дитина
За словами нашого експерта, якщо звернутися до закону, то ми дізнаємося таке: чоловік і жінка у своїх правах на дитину абсолютно рівні.
Але як же суд обирає, з ким житимуть діти після закінчення процесу? Як виявилося, суддя враховує низку нюансів, а крім того вислуховує побажання самої дитини.
Як кажуть юристи, суд не стає на бік батька чи матері, а діє виключно в інтересах дітей. Основне завдання – ухвалити таке рішення, за якого діти опиняться в безпеці та комфорті. Суддя також спробує зберегти звичні для дитини умови життя: зміну місця проживання, перехід в інший навчальний заклад або переїзд від братів і сестер розглядають як негативний фактор.
Дитину спробують не «виривати» зі звичної для неї обстановки, щоб знизити передбачуваний рівень стресу.
Незважаючи на відсутність точної судової статистики, суд найчастіше ухвалює рішення на користь матері. Якщо обоє батьків характеризуються позитивно, вкрай рідко неповнолітня дитина залишається жити з батьком. Найчастіше таке рішення ухвалюють з урахуванням побажання самих дітей – матері бувають краще занурені в життя чада і проводять з ним більше часу, що в кінцевому підсумку впливає на рішення. З іншого боку, частина чоловіків спочатку відмовляється від спроби відстояти свої права через стереотип про несправедливість.
Коли з батьком краще
Якщо батьки не можуть домовитися полюбовно, прив’язаність дитини спробують визначити шляхом судово-психологічної експертизи, каже юрист. Психологи розмовляють з усіма учасниками: матір’ю, батьком, дитиною та іншими особами, які претендують на опіку. Фахівець оцінює не тільки слова, а й невербальні сигнали, а також характер взаємин між учасниками.
Крім цього, суддя оцінює дані про кожного з батьків: особисті якості, місце й умови проживання, матеріальне становище, рід діяльності та режим роботи. Так, численні тривалі відрядження стануть негативним фактором, навіть якщо батько добре заробляє і любить дитину.
У яких випадках суд залишить дитину з батьком:
1. Власне рішення. Якщо обоє батьків мають позитивну характеристику, але дитина озвучить бажання проживати саме з татом (під час суду, органам опіки чи психологу у справі).
2. Фінансове питання. Якщо мати не має можливості утримувати (фінансово забезпечувати) та виховувати дитину.
3. Квартирне питання. Якщо у жінки немає можливості (фактичного місця) для комфортного спільного проживання з дітьми.
4. «Погана» поведінка. Якщо жінка отримає негативну характеристику (аморальний/асоціальний спосіб життя, шкідливі звички).
5. Небезпека. Якщо дітей небезпечно залишати з матір’ю (прояв агресії, психічне насильство, залишення в небезпеці).
Важливо враховувати, що всі перераховані причини спершу потрібно довести: надати суду підтверджувальні документи, експертні висновки та медичні довідки, викликати свідків.
Якщо батько не згоден жити далеко від дитини, він має повне право відстоювати свою позицію. Зібравши доказову базу і заручившись гарною характеристикою, чоловік має всі шанси отримати право на виховання неповнолітніх дітей після розлучення.
Варто пам’ятати, що рішення про місце проживання дітей – це не остаточний вирок стосункам. Право на спілкування є у кожного з батьків незалежно від того, з ким проживає малюк. Звичайно, якщо не йдеться про загрозу для здоров’я і життя.
