Як зрозуміти, чи є у твоєї дитини талант, і, головне, що потім із цим робити? Розповідаємо.
Твоє чи його?
Насамперед, проведи ревізію своїх цілей і сподівань на талант дитини. Якщо ти заздалегідь будуєш плани і маєш очікування щодо її здібностей (нехай навіть це все націлене лише на благо дитини) – це може спричинити певні проблеми. Батьківські амбіції, мотивації на кшталт «знайти спортивні здібності, щоб дитина пройшла на безоплатне місце в американському університеті» або «готувати її в програмісти з першого класу» значно обмежують саму дитину, не кажучи вже про «мені кінний спорт був недоступним, нехай хоча б у неї буде». Вони забирають у дитини простір її вибору, її життя, і, як правило, за якийсь час вона рішуче відторгає нав’язане, повертаючи батькам не подяку, а гіркі докори.
І навіть якщо батьківські амбіції збігаються з обдарованістю чада, це також може стати пасткою: ми починаємо чекати або навіть вимагати від дитини результатів і відмінностей, тоді як вона потребує насамперед задоволення особливих освітніх потреб.
Щоб талант розвивався, треба дозволити його виражати
Дуже важлива частина – дати дитині можливість проявити свої здібності. Здається, що це звучить просто, але на ділі високообдаровані діти часом спричиняють багато незручностей батькам: вони бувають дуже допитливими, настирливими, вимогливими й активними, справжні енерджайзери. Це породжує спокусу видати дитині планшет, щоб хоча б трохи зітхнути, або купувати все нові й нові іграшки, щоб зайняти непосиду.
Але для того, щоб дар міг проявити себе, потрібно дозволити дитині нудьгувати. Це часто буває слабким місцем сучасних дітей, у яких не з’являється можливості й потреби займати себе самим, міркувати, придумувати щось. А між тим, це та сама точка ініціативи, вибору, в якій стають видимими схильності та інтереси самої дитини. Постарайся не нашпиговувати її день вщерть корисними заняттями, залишай вибір і вільний час. Вільний час – не дорівнює часу, проведеному з розважальними гаджетами. Їх варто обмежити лімітами.
Щоб розвинути талант, його потрібно помітити
Але як? Порівнювати каляки на шпалерах із художніми альбомами? Записати в усі секції одразу? Що робити? Розповідаємо.
Перші ознаки здібностей у будь-якій галузі ти можеш помітити досить рано, ще в дошкільному віці. Це може бути виражена схильність до якогось заняття, випередження однолітків у якійсь навичці, незвичайна спритність і легкість, з якою дитина впорається з чим-небудь. У ранньому віці ознаки обдарованості бувають і неспецифічними, це можуть бути:
- Випереджальний моторний розвиток – чудова швидкість і легкість освоєння нових фізичних навичок, спритність рухів;
- Випереджальний інтелектуальний розвиток: інтерес і пізнання в різних галузях (включно з неочікуваними для тебе), гарна пам’ять, висока швидкість навчання, коли дитина буквально хапає все на льоту, потяг до інтелектуальних ігор, любов до книжок, ігор і фільмів для більш старшого віку;
- Багаті вербальні здібності: великий словниковий запас, дитина рано починає говорити і не зупиняється, говорить без помилок складними реченнями. Любить вербальні ігри, сама рано вчиться читати, легко описує свій досвід, пояснює складне, вгадує;
- Цікавість: вона ставить нескінченні запитання про все на світі, цікавиться абстрактними поняттями, любить пробувати нове;
- Креативність: у дитини є уявні друзі, вона полюбляє ігри в «начебто». Багато часу проводить у творчості, робить незвичайні вироби нестандартними шляхами, опрацьовує деталі, народжує нові ідеї та поняття, емоційно втягується в ігри та творчість;
- Висока енергія: він завжди в русі або розмірковує, залишається активним, поки не падає з ніг;
- Висока здатність до концентрації: дитину важко відволікти, якщо вона занурена у щось, а якщо захоплена, то говорить і думає тільки про це. Колекціонує речі, дуже спостережлива і не упускає деталей. Наполегливий і не залишає спроб, навіть якщо одразу бажане не виходить;
- Логічне мислення: дитина полюбляє задачки на лічбу, вимірювання та категоризацію об’єктів, карти, календарі, годинники, пазли та гроші. Організовує свій простір у власний спосіб, шукає сенс у всьому, розуміє і може пояснити логічні та причинно-наслідкові зв’язки, правила;
- Чутливість: дитина наділена емпатією – здатна переживати почуття інших як свої. Володіє розвиненими соціальними навичками, легко знаходить спільну мову з будь-ким, здатна здогадуватися про проблеми інших. Турбується про світ, екологію, тварин, проявляє яскраві емоції, захоплюється красою;
- Почуття гумору: любить сміятися, розуміє жарти і смішно жартує сам.
Розвиток таланту – це процес
Але мало просто помітити обдарованість своєї дитини – потрібно спрямувати її в правильне русло. Допоки дитині не виповнилося 8-9 років, твоя роль буде доволі проста: треба помічати сильні сторони дитини і надавати їй відповідні можливості для практики – матеріали, поживу для спостережень і роздумів. Не забудь так само заохочувати цікавість і творчість, залишати їй ініціативу, дозволяти вчитися на своїх помилках і підкидати нові завдання. Ну і загалом, звісно, бути в курсі того, що відбувається в галузі, яка цікавить дитину.
Але що старшим стає твоє обдароване чадо, то більше сил, грошей і часу доведеться вкладати в талант. Твоє завдання – створити для дитини розвивальне середовище: знайти наставників і спеціальну освітню програму – ту, що врахує її особливі здібності та потреби, дасть нові підходи й навички, проведе її через грамотно вибудувані сходи цілей.
Велика буває спокуса батьків стати єдиним продюсером і тренером своєї дитини, самим контролювати, розвивати й полірувати її талант. Крім очевидних труднощів на цьому шляху є ще й пастки, і найсерйозніша з них – забути, що дитині будь-якого ступеня обдарованості потрібні просто батьки: ті, що підтримують, вірять, виховують, люблять її безумовно, незалежно від успіхів.
І, звісно, не варто забувати, що талант не повинен затуляти особистість самої дитини, ставати єдиною точкою докладання зусиль і допомоги, інтересу і турботи, тим самим кошиком, куди складають усі яйця. Діти – складні й багатофакторні істоти, ніхто не може дати гарантії, що інтерес дитини до однієї галузі діяльності не закінчиться раптово, що вона не переросте свій талант, і розвиток здібностей не буде зупинено несподіваними перешкодами.
Справжній талант проб’ється сам?
Часто трапляється хибна думка, що для розвитку справжнього таланту (або дару в деяких специфічних сферах) наставник не потрібен. Але це не так. Усі без винятку видатні люди з вдячністю говорили про величезний і невід’ємний внесок тих, хто в потрібний момент допомогли, підштовхнули, підказали. Труднощі роботи в колективі або відсутність оточення і наставників, що відповідають рівню потреб дитини, стають перешкодою, яка заважає їй розвиватися. Важливо допомагати ці труднощі компенсувати.
Раз талановитий – будь зіркою?
Серед сучасних вельми завищених очікувань від батьків – вимога неодмінно виростити «зірку», вундеркінда, незвичайну дитину. Такі діти змушені відповідати постійно зростаючій планці, яка відсуває на другий план звичайне життя, знецінює нормальний, за віком розвиток. Крім того, прагнення зробити з дитини знаменитість невротизує і батьків, і дітей, змушує гарячково записуватися в усі гуртки та секції поспіль і переживати гірке розчарування від відсутності видатних здібностей. Участь у цих перегонах не робить дітей щасливішими і не дає їм більше шансів на успіх. Натомість забирає в них відпочинок, час гри, спілкування та роздумів, а головне – заражає їх неминущим соромом. Ба більше, штучна стимуляція розвитку в довгостроковій перспективі часто призводить до зворотних результатів – до затримки розвитку у важливих галузях.
Особливі здібності є дійсно не у всіх дітей, і це нормально. Крім того, є чимало видів діяльності, для яких у принципі неможливий ранній старт, і не виключено, що твоя дитина досягне успіху саме в такому. А можливо, вона стане однією з перших у якомусь новому напрямку, про який ми ще навіть не чули. Необов’язково концентруватися на розшуках можливих талантів, набагато важливіше навчити дитину спостерігати, логічно мислити, спілкуватися, ставити запитання, діяти самостійно і в колективі, послідовно працювати, цінувати красу.
