Досвід спілкування з мамою в дитинстві багато в чому впливає на те, як ми вибираємо і підтримуємо стосунки в дорослому віці. У неї ми вчимося отримувати, висловлювати і віддавати свою любов.
Але не завжди цей досвід виявляється позитивним. Можливо, саме стосунки з мамою в далекому минулому є причиною твоїх проблем у сьогоденні. Давай розберемося в ознаках, які на це вказують.
1. Ти боїшся зобов’язань
Можливо, тобі складно уявити, що ти перебуваєш у довгострокових стосунках або створюєш сім’ю. Ти боїшся зобов’язань, і цей страх може бути викликаний глибоко вкоріненою невпевненістю в собі або боязню бути відкинутою.
Нерідко причиною цього є стосунки з матір’ю. Якщо вона постійно критикувала тебе за твій вибір і підхід до життя або гіперопікала, не даючи кроку ступити без її втручання, ти навряд чи могла навчитися брати на себе зобов’язання і відчувати, що вони необхідні для підтримання міцних стосунків.
2. Ти звикла догоджати партнеру
Якщо ти постійно ставиш потреби партнера вище за власні і так відбувається в кожних твоїх стосунках, ти живеш собі на шкоду. А ще можеш бути мішенню для маніпуляторів і нарцисів, які люблять, коли ті, хто поруч, так чинять.
Причиною звички всім догоджати може бути невпевненість у собі, яка розвинулася з дитинства. І витоком її часто є стосунки з мамою.
Можливо, тобі постійно потрібно було заслуговувати на любов і підтримку – так буває, коли живеш з емоційно відстороненими, суворими або надмірно критичними батьками.
Тобі було необхідно бути «хорошою дівчинкою», слухняною і зручною, щоб на тебе звернули увагу і похвалили. У дорослому віці це переростає у звичку жити для інших і є причиною, чому твої стосунки виявляються невдалими.
3. У тебе проблеми з довірою
Звичайно, ніхто з нас не ідеальний. Але кожна людина повинна вміти відповідати за свої вчинки як перед самим собою, так і перед іншими людьми.
Якщо твоя мама постійно порушувала дані тобі обіцянки і не відрізнялася надійністю, тобі було складно довіряти їй. Це могло стати основою для проблем із довірою в дорослому віці.
Складно будувати стосунки, коли здається, що ні на кого в цьому світі не можна розраховувати. Через це ти можеш чіплятися до партнера, постійно чекати каверзи і тривожитися, що у ваших стосунках щось не так.
Нерідко проблеми з довірою виливаються у відмову заводити серйозні стосунки. Ти можеш підтримувати поверхневі зв’язки, але щойно вони переростають у щось ближче, розривати їх і йти геть.
4. Ти терпиш нездорове токсичне ставлення до себе
Діти дивляться на батьків і засвоюють модель стосунків, якої мимоволі дотримуються в дорослому віці.
Можливо, твоя мама терпіла неналежну поведінку батька або сама була токсичною людиною, і ти «ввібрала» ті ж самі звички і стандарти в коханні. Від цього і виникають проблеми у стосунках, які ти заводиш.
5. Тобі складно спілкуватися з партнером
Не завжди спілкування з батьками приносить нам задоволення. У деяких сім’ях люди і зовсім живуть як сусіди, рідко перекидаючись один з одним парою слів.
Але те, як ми спілкуємося з мамою, багато в чому впливає на навички комунікації в дорослому віці. Якщо ви ніколи не могли поговорити про проблеми, посекретничати або обговорити делікатні теми, тобі може бути складно вести такі розмови.
А це призводить до непорозумінь, образ і конфліктів у романтичних стосунках, а також до звички замовчувати свої почуття і відмовлятися висловлювати потреби та бажання.
6. Ти співзалежна
Мами можуть бути гіперопікунськими, що не дуже добре. Але в деяких випадках вони демонструють емоційну відстороненість, яка формує в дитини низьку самооцінку і відчуття, що любов потрібно заслужити.
Доросла людина, яка відчула все це на собі, страждає від співзалежності. Можливо, ти відчуваєш, що без партнера світ тобі не милий, або дуже боїшся залишитися самотньою. Тобі може здаватися, що ти повинна ставити потреби партнера на перше місце, відмовляючись від своїх, бути уважною лише до його потреб.
Співзалежність – це проблема, яка заважає будувати здорові стосунки та руйнує людину зсередини, тож з нею потрібно боротися.
7. Ти звикла, що вона втручається у твої стосунки
Можливо, твоя мама часто втручалася у твої стосунки, коли ти була дитиною. Наприклад, говорила, що з сусідською дівчинкою дружити не варто, і вимагала, щоб ти припинила з нею спілкуватися.
Не кожна дитина може заперечити матері і відстояти свою думку. Якщо тобі доводилося здаватися під її натиском і приймати її втручання у твої стосунки як належне, ти можеш дозволяти їй робити те ж саме і коли стала дорослою.
Ба більше, звикнувши до такої поведінки, ти могла почати сприймати її як турботу, а не гіперопіку. Через це тобі складно ухвалювати самостійні рішення і вибирати партнерів, ґрунтуючись на своїх бажаннях і смаках.
Як підсумок, ти можеш дозволяти їй втручатися у свої стосунки, навіть коли стала дорослою і самостійною людиною. Ти не знаєш, як дати їй відсіч і відстояти свої особисті кордони. Усе це створює напругу між тобою і твоїм партнером і може стати причиною вашого розставання.
Наприкінці хочеться зазначити, що не варто робити маму цапом-відбувайлом, навіть якщо ти усвідомила, що вона винуватець твоїх проблем у стосунках. Не буває ідеальних батьків, та й минулого вже не виправити, як би не хотілося.
Зате ми маємо право вибирати наше майбутнє, і на це потрібно зробити ставку. Піднімай самооцінку, вчися розставляти особисті кордони, дізнавайся більше про здорові та токсичні стосунки – зроби все, щоб змінити своє життя на краще. Пробач маму за її помилки і рухайся далі, не зациклюючись на минулому.
