Соціологи давно встановили, що ми схильні упереджено ставитися до тих, хто плаче під час перегляду фільмів. Наша тенденція – визначати людей, які дозволяють собі плакати, як емоційно слабких особистостей. Погодьтеся, що доволі несподівано дізнатися, що прояв подібних емоцій під час перегляду фільму насправді є ознакою сильної ментальності! І вміння відгородитися від усталених стереотипів допоможе вам тверезо оцінювати й розуміти оточуючих, наділяючи вас здатністю легко налагоджувати контакт із ними.
Чому плач під час фільму означає, що ви ментально сильні? Тому що сльози говорять про те, що у вас є схильність до прояву емпатії.
Емпатія – це навичка, яка дає змогу вам зрозуміти, що відчуває інша людина, за допомогою проєкції цих емоцій на себе самого. Ви робите висновки, аналізуючи її ситуацію та поведінку. Наприклад, персонаж Діанна Трой із телесеріалу «Зоряний шлях: наступне покоління» – це ідеальне втілення людини, яка не лише симпатична, а й вміє проявляти емпатію до оточуючих.
Плач під час перегляду фільму означає, що ви маєте здатність переносити емоційний стан, який відчуває інша людина, на себе, виходячи з їхньої ситуації та виразу обличчя. Хоч ви і розумієте, що цей біль належить комусь іншому, наприклад, акторові, ви знаєте, що могло б це означати для вас. Це може бути: біль, скорбота, туга або радість. Те ж саме ви відчуєте самі, якщо маєте почуття емпатії.
Люди з таким характером мають бути ментально сильними, бо подібні емоційні виплески можуть з легкістю виснажувати фізичну енергію. Цей фактор є важливою соціальною навичкою, яку часто не беруть до уваги або просто недооцінюють. Схильність і вміння до співпереживання допоможуть вам досягти успіху в освіті, кар’єрі та стосунках.
Плач під час перегляду фільму пов’язаний з емоційним розвитком, екстраверсією і самооцінкою
Дослідники, які вивчали цю поведінку під час перегляду фільмів, виявили, що з цим були пов’язані деякі риси характеру: емпатію, екстраверсію, жіночність, самооцінку і попередні рівні стресу. Жінки, які плакали під час фільму, з більшою ймовірністю повідомляли безпосередньо дослідникам, що їм сумно. Чоловіки діяли трохи по-іншому: якщо фільм викликав у них сльози, то вони ніяк не відмічали свій емоційний зв’язок із кінокартиною.
Ментально сильні люди вважаються здатними взяти на себе провідну роль у соціальній взаємодії, що трохи суперечить образу персонажа, який викликав смуток. Проте, екстраверти здивували своєю реакцією на експеримент. Дослідники виявили, що їхні риси характеру були пов’язані з плачем під час перегляду фільмів нарівні з силою его або рівнем самооцінки, що є явним проявом сильної ментальності.
Ви можете сказати, що люди, які плачуть під час фільмів, мають перевагу перед іншими. Подача емоційних сигналів, що ґрунтуються на тоні, міміці, мові тіла, мікро-виразах і вашому інстинкті, допомагає вам ідентифікувати, з яким типажем ви проводите час або збираєтеся спілкуватися. Це та інформація, за яку фахівці з маркетингу вбили б, бо вона допомогла б їм дізнатися реакцію публіки на свій продукт.
Плач під час фільмів – це частина досвіду, з яким стикаються люди через повне занурення. В іншому дослідженні вчені розглядали ілюзію наявності двох тіл одночасно під час перегляду фільму. Вони стверджують, що, хоч ми знаємо, що фільм не реальний, більш проникливі люди можуть усвідомити, що перебувають по обидва боки кінострічки. Цей конфлікт між присутністю тут, на дивані, і на місці актора може викликати в глядачів відчуття «запаморочення та нудоти, що є тривожним, але, певною мірою, приємним відчуттям. І воно значно посилюється в засобах масової інформації за рахунок 3D-фільмів і віртуальної реальності».
