Жодному з батьків не хочеться визнавати, що він не любить свою дитину. Однак деякі батьки і справді не люблять власних дітей. І не має значення, свідома ця нелюбов чи ні.
У більшості випадків для того, щоб визначити люблять дитину чи ні, достатньо просто подивитися на неї. Шрами, нанесені байдужими батьками, часто читаються в очах дітей. І хоча відсутність любові до дитини виправдати неможливо, існують причини, які часом справді призводять до відсутності цієї природної прихильності.
Іноді дитина є небажаною, а іноді вона народжена від нелюбої людини. Люди можуть бути просто неготовими до ролі батьків або страждати від особистих і непропрацьованих емоційних травм. Якщо в серці або душі батьків немає місця для їхньої дитини, вони не зможуть виховувати її і піклуватися про неї так, як повинні. Вони можуть відштовхувати її, бути постійно зайнятими або уникати виконання батьківських обов’язків.
Незалежно від причини, діти не розуміють, чому так відбувається. Вони бачать, як їхні однолітки купаються в батьківській любові, і ставлять запитання: «Чому я?». Як правило, дитина може почати думати, що з нею щось не так, якщо батьки її відштовхують.
Світ – страшне місце, особливо для дітей, які не знають сімейного затишку та безпеки.
Дітям потрібна впевненість, а байдужі батьки просто не можуть її дати. Але ще гірше, коли останні не визнають той факт, що не дають своїй дитині любові. Вони можуть намагатися знайти собі виправдання або взагалі заперечувати те, що відбувається.
Буває й так, що батьки просто не хочуть «псувати» дитину любов’ю. Нібито їхня холодність покликана не нашкодити їй, а зробити сильною. Однак зневажливе виховання не допомагає дітям вирости сильними. Навпаки, воно робить їх нездатними справлятися з емоціями та будувати в майбутньому нормальні стосунки. Такі діти можуть стати агресивними, будучи злими за все те, чого недоотримали в дитинстві.
У деяких випадках це перетворюється на порочне коло, коли пережиті страждання призводять до свідомого заподіяння болю оточуючим. Інші нелюблячі батьки можуть звинувачувати у всьому саму дитину. Вони кажуть, що не можуть із нею впоратися, або звинувачують дітей у некерованості та скаржаться, що не знають, що з ними робити.
Але суть така, що дитина намагається домогтися уваги. А діти, які прагнуть прив’язаності, уваги та любові, намагаються отримати їх усіма можливими способами. Їхній незрілий розум просто нездатний зрозуміти, чому батьки їх не люблять.
Якщо дитина страждає від відсутності батьківської любові, то це знайде своє вираження в таких речах:
1. Недовіра
Дітям може бути важко довіритися дорослим, оскільки сама основа їхньої довіри була підірвана їхніми ж батьками. Тому тепер їм так складно впустити будь-кого у своє серце.
2. Страхи та фобії
Діти, яких ніколи не любили, і які були позбавлені почуття безпеки у своєму ж домі, виростуть невпевненими в собі та бояться багатьох речей. У них може розвинутися боязнь темряви, тварин і певних ситуацій. А все тому, що їх ніхто не навчив контролювати свої емоції та справлятися з почуттями. Вони бояться всіх і вся.
3. Злість і образа
Нелюбі діти можуть стати озлобленими та ображеними. Їхні вчинки можуть диктуватися поривами гніву або образою на інших дітей за те, що батьки їх люблять.
4. Тривожність
У нелюбимих дітей розвивається тривожність, викликана бажанням догодити всім навколо. Найбільше на світі вони жадають любові, а тому у своїх спробах зробити людей щасливими вони можуть стати перфекціоністами, сподіваючись, що в підсумку їх полюблять. А оскільки вони ніколи не відчували любові до себе, то очікують лише гіршого, що лише посилює стан тривожності.
5. Імпульсивність
Діти, які виросли в сім’ї, де їх ніхто не любив, можуть стати імпульсивними та зазнавати труднощів з управлінням емоціями. Вони діятимуть необдумано, тому що іншого їх просто не навчили.
6. Проблеми з концентрацією уваги
У дитини байдужих батьків можуть бути проблеми з концентрацією уваги та успішністю в школі.
7. Соціальна ізольованість
Без батьківської любові та уваги в дітей не виробляються адекватні навички соціалізації. Як результат, вони можуть намагатися ізолюватися або сховатися від інших людей.
8. Нестабільність
Дитина, що росте в сім’ї байдужих батьків, може хаотично перемикатися з одного інтересу на інший, намагаючись знайти те, що заповнить її внутрішню порожнечу. Через це таким дітям доводиться дуже складно в багатьох сферах їхнього життя.
***
Ми всі потребуємо любові й уваги. Ми жадаємо обіймів і близькості. Без цієї любові нашу психіку вражає темрява. І з результатами цієї поразки доводиться мати справу до кінця своїх днів.
Без батьківської любові дитина не дізнається, що таке любити іншу людину.
Любов – це не бонус, а невід’ємна частина нашого зростання і розвитку, яку можна порівняти з їжею і водою.
